Українські священники підтримують бійців на фронті ще з 2014 року. Проте досі їхня діяльність не врегульована законодавчо. Наразі їхню роботу регламентує лише виданий у 2017 році Наказ Міністерства оборони України, але цього недостатньо.
«Накипіло» розповідає, кого називають капеланами та чому далеко не всі священнослужителі можуть ними бути.
Хто такі капелани?
Це священники, що опікуються військовими та працівниками Збройних сил України, а також їхніми родинами. Згідно з Наказом Міністерства оборони № 685, капеланом може бути людина, яка: має духовну освіту, входить до складу зареєстрованої в Україні релігійної організації, має досвід богослужіння не менше ніж три роки, а також володіє державною мовою.
Капелани можуть працювати у військових частинах, навчальних закладах, установах або в організаціях ЗСУ. Деякі служать у підрозділах як волонтери.
Чим саме вони займаються?
За словами військового капелана отця Ігоря, діяльність капеланів досить широка. Насамперед вони духовно підтримують бійців та їхні сім’ї, допомагають розділити тягар військової служби, приймають сповіді, проводять відправи та інші релігійні обряди за потреби.
«Там (на передовій — ред.) — молоді хлопці, хтось іще вчора в школі сидів. Вони тільки прийшли, у них багато питань. Люди не знають, вірно зробили чи ні, як їм діяти. У такій ситуації їм потрібна батьківська підтримка. Священик-капелан — це друг, батько і наставник», — говорить отець Ігор, старший військовий капелан Харківської єпархії ПЦУ.
Не менш важливою є психологічна допомога бійцям, які повернулися з фронту та проходять реабілітацію.
«На війні не буває неушкоджених людей. Коли боєць повертається з фронту, в нього починається інше життя. Він приходить, наприклад, з пораненням або якоюсь травмою, а тут — клуби, дискотеки. У людей інші проблеми. І військові починають переосмислювати: навіщо все було, чому вони зараз не можуть повноцінно функціонувати, а люди (на мирній території — ред.) нормально почуваються. На ці питання військовим теж потрібно давати відповіді», — каже отець Сергій, калелан-волонтер бригади територіальної оборони Харківської області.
Інколи капелани виконують не зовсім стандартні функції. Наприклад, минулого року священники допомагали закупити та відправити бійцям вакцини від укусів змій, додає отець Ігор.
Як обирають капелана?
Аби мати у штаті капелана, у підрозділі мають служити щонайменше 500 осіб. Спочатку особовий склад анонімно опитують, хто до якої конфесії належить. Далі з урахуванням результатів опитування командир військової частини визначає релігійну організацію, від якої бажано запросити капелана, та направляє запит до Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ. Потім запропонована кандидатура погоджується з органами Служби безпеки України (центральним або регіональними). Якщо усі етапи пройдені успішно, командир підрозділу приймає священнослужителя на роботу.
До речі, у Харківській області наразі працюють на штатних позиціях дев’ять капеланів, також є й священники-волонтери.
А якщо у військовій частині є бійці різних віросповідань?
За негласним кодексом, капелани не можуть відмовити вірянам інших конфесій. Але якщо боєць хоче поспілкуватися зі священником саме своєї церкви, штатний капелан повинен забезпечити це прохання.
Як правило, конфлікти на релігійному підґрунті майже не стаються, каже начальник відділення спеціальних кореспондентів інформагентства Міноборони Валерій Саранцев.
«Я був свідком: греко-католицький священник на прохання солдата-мусульманина на одному з блокпостів поблизу Волновахи (це був 2014 чи 2015 рік) знайшов йому десь Коран та привіз на передову», — наводить приклад Саранцев.
Чи можуть у бригаді бути два капелани?
Так, якщо у формуванні є штатні позиції. Їх забезпечують керівники підрозділів. При цьому кандидати на посади капеланів мають бути від різних релігійних організацій з урахуванням віросповідання бійців.
