Своє життя за Україну віддав Жилка Дмитро Анатолійович. Захиснику було 40 років, він народився у селищі Слобожанське, що на Зміївщині. З квітня 2014 року до березня 2015 року брав участь в АТО, в Луганському прикордонному загоні. Учасник бойових дій. З перших днів повномасштабної російської агресії Дмитро пішов добровольцем до лав ЗСУ. Служив командиром стрілецького відділення. Був поранений 14 грудня 2022 року під містом Бахмут. Помер у Київській міській лікарні у від поранень, несумісних із життям.
4 лютого у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону в Харкові від отриманих бойових травм помер військовий із Коломацької громади Олександр Кошман. Йому було 48 років. Олександр виріс у селі Різуненкове, одружився та переїхав до селища Вільшани. На дев’ятий день повномасштабного вторгнення його мобілізували. У Збройних силах України служив стрільцем.
Також у Харкові попрощалися із Богданом Скляренком. Йому було 32 роки. Воїн загинув, виконуючи бойове завдання у Бахмуті. З перших днів війни Богдан був волонтером, брав участь у проєкті «Дорога життя», евакуюючи мирне населення з окупованих зон. У жовтні 2022 року вступив до лав Національної гвардії України, був командиром взводу. Спочатку захищав кордони України у Харківській області на кордоні з рф. Пізніше був переведений до Бахмута на Донеччині, де вивозив поранених бійців. Загинув, потрапивши під мінометний обстріл. Богдан прикривав групу, яка вела полонених. У героя залишилася мати, дружина і маленька донечка.
