15 травня 1845 року на Харківщині народився великий український біолог Ілля Мечников. Завдяки його винаходам людство змогло долати голод і хвороби.
Нобелівські лауреати з різних галузей науки й літератури були родом з України, але здобули цю нагороду як представники інших держав. Яскравий приклад — біолог Ілля Мечников. Він народився в селі Іванівка Куп’янського повіту Харківської губернії (нині це Дворічанська громада Харківської області), і значну частину життя мешкав в Україні.
Фото: Nadar
У Харкові Мечников закінчив із золотою медаллю гімназію. За два роки він пройшов курс природничого відділення Харківського університету. У 18 років талановитий біолог оприлюднив у Німеччині перше дослідження, а в 23 роки став доктором зоології та переїхав до Одеси.
За його ініціативи в Одесі була відкрита Одеська бактеріологічна станція для боротьби зі сказом. Мечников читав лікарям курси з мікробіології, ділився найсучаснішими на той час знаннями про сибірську виразку, тиф, туберкульоз, холеру.
У 27 років Ілля Мечников відкрив явище фагоцитозу: поглинання та перетравлення клітинами організму чужорідних часток. А через десятиріччя Ілля Ілліч на основі фагоцитозу розробив теорію патології запалення. Саме завдяки цим відкриттям він винайшов методи запобігання інфекціям.
До речі, Мечников — винахідник засобу, що врятував українські врожаї. У 1870-ті роки сільське господарство дуже потерпало від «хлібного жука», який знищував злакові рослини. Біолог вивів спеціальний грибок, що вражав шкідника.
У 1887 році Мечников виїхав до Німеччини, далі — до Франції, де на пропозицію Луї Пастера став очільником лабораторії та заступником директора Пастерівського інституту.
Мечников не лише зробив значний внесок у різні галузі біології, а й заснував нові. Наприклад, геронтологію — науку про старіння. Мечников із натхненням вивчав проблеми старіння людини. В основі його концепції ортобіозу — етична система здорового й щасливого життя і смерті. Вчений вважав: старість — це хвороба, і наука має створити засоби для боротьби зі старінням, аби люди жили довго і в повну силу.
Далеко не всі сучасники поділяли цей оптимізм. Тоді старі люди переважно були турботою їхніх родичів. Були навіть теорії, що старих варто присипати за допомогою хлороформу, коли знижуються розумові та фізичні здібності. Мечников відкидав антигуманне ставлення до старості. Його концепції взяли за основу сучасні геронтологи.
Наукова діяльність Іллі Мечникова мала жертовний характер: наприклад, вчений вводив собі бактерії тифу, аби перевірити ефективність вакцини. З цією ж метою під час епідемії холери у Франції він випив культуру збудника цієї хвороби.
За фагоцитарну теорію імунітету Ілля Мечников отримав у 1908 році Нобелівську премію. Як французький вчений.
Помер геніальний учений з Харківщини у Парижі 15 липня 1916 року. Ілля Мечников заповів своє тіло на медичні дослідження з подальшою кремацією.
Фото: Тернопільська обласна бібліотека для молоді
Мечников був кавалером найвищої нагороди Франції — ордена Почесного легіону. Він нагороджений орденами Японії, Італії, Сербії. Мав звання почесного доктора Кембриджського університету; був членом Лондонського королівського товариства, Паризької медичної академії, Шведського медичного товариства, почесним членом Бельгійської, Паризької, Петербурзької, Віденської та інших академій наук.
Серед наукових відзнак Мечникова є медаль Коплі Лондонського королівського товариства — найстаріша з усіх наукових нагород.
Україна також пам’ятає та шанує свого генія: працює Харківський НДІ мікробіології та імунології його імені. Навпроти нього у 2005 році встановлений пам’ятник ученому. Ім’я Мечникова носить Одеський національний університет і обласна клінічна лікарня у Дніпрі.
Портрет Іллі Ілліча прикрашає поштові марки. Його іменем названо вулиці у містах України. У 1970 році Міжнародна астрономічна спілка присвятила Мечникову відкритий кратер на зворотному боці Місяця.