Нині такі часи, що ми повертаємо не лише окуповані росією території, а й постаті та імена великих митців, що російська імперія, радянський союз та російська федерація привласнили та видавали за свої.
17 червня 1882 року відзначаємо день народження Ігоря Федоровича Стравінського — композитора, диригента та піаніста. Його талант і особистість були унікальними в музичному світі ХХ сторіччя.
Музика Стравінського увібрала народні й модерні риси, значущі напрями та стилі епохи. За силою емоційного впливу, за масштабом і значенням для мистецтва його творчість захоплює навіть у сучасному різномаїтті.
Його батько Федір був оперним співаком, мати Ганна — київською концертмейстеркою та співачкою. Батько походив з козацького роду, він був українцем, народженим у Чернігівській губернії, а рід Стравінських походить із козаків, їхній герб успадкував елементи від герба гетьмана Івана Сулими.
Про своє походження сам Ігор Стравінський писав: «Наше прізвище було Сулима-Стравінські, однак коли росія анексувала частину Польщі, Сулима з якоїсь причини було випущене з нашого прізвища». Своєму сину Святославу він дав подвійне прізвище Сулима-Стравінський.
Значну частину творів композитор написав на українській землі, знаходячи натхнення та ідеї в українському фольклорі. Найбільш натхненним місцем було містечко Устилуг на Волині, звідки походив його рід. Тут він зустрів Катерину Носенко, яка народила йому четверо дітей. Після одруження 1906 року Стравінський побудував там гарний будинок-шале, посадив липову алею.
У 1909 році Сергій Дягілєв запропонував композитору написати балет «Жар-птиця». Прем’єра балету відбулася 25 червня 1910 року в Парижі, глядачі й критики були вражені. Неймовірний успіх миттєво перетворив Стравінського в зірку.
Відтоді музику Ігоря Стравінського виконують найвідоміші оркестри світу. Та його найцікавіші твори: балет «Весна священна», «Жар-птиця», «Петрушка», фантазія для оркестру «Феєрверк» та ще півтора десятка шедеврів народилися саме у волинському Устилузі. Там він записував старовинні пісні, які багато поколінь передавали із вуст у вуста. Тут народжувалося натхнення автора.
Мабуть, жоден музичний твір не розбурхував мистецьке середовище так, як «Весна священна». Стравінський ніби акумулював первинну енергію праслов’янських обрядових пісень. Складні гармонії, витонченість ритмів, сплетіння мелодійних потоків справляють враження первісної сили, миру давніх, де природа і людина нероздільні.
Взагалі, творчість Ігоря Стравінського — це ніби історія музики, що віддзеркалила розвиток мистецтва. Він захоплювався фолком, класицизмом, авангардною та духовною музикою. Це зумовило різні жанри, в яких відзначився і він сам. Композитор здобув репутацію не лише зухвалого руйнівника традицій, а й винахідника стилів. Стравінського прозвали «людина з тисячею облич», грані його таланту не піддавалися класифікації.
Митець дружив зі світовими знаменитостями: Дебюссі, Равелем, Прустом, Пікассо, із Чарлі Чапліним, Олдосом Хакслі та Уолтом Діснеєм. Стравінського пов’язувала ніжна дружба зі знаменитою дизайнеркою Коко Шанель. Вона допомогла композитору, коли той залишився без коштів: два роки Ігор із родиною жив на віллі дизайнерки. Коко Шанель спонсорувала його виступи та понад 13 років дарувала йому гроші. Саме Стравінський надихнув її створити культові парфуми Chanel № 5.
Стравінський любив припити, і з властивою йому самоіронією жартував, що його прізвище варто було би змінити на «Стравіскі».
У срср музику Стравінського не визнавали, і лише за часів Микити Хрущова композитора запросили з концертами до москви і ленінграда. Але коли Ігор Стравінський прибув до радянського союзу, йому не дозволили відвідати Устилуг, побачити збудований дім, посаджені власними руками сад і липову алею.
У Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка ставили балети Ігоря Стравінського. І «Жар-птиця», «Петрушка», і «Весна священна» у виконанні трупи СХІД OPERA надзвичайні: і музика, і невимовно прекрасне виконання акторами балету. Відчувалася неймовірна гама почуттів від майстерного виконання харків’янами балетів українського генія.
На честь Стравінського названо вулиці та артоб’єкти у численних європейських столицях та американських містах. Музика українського композитора лунає світом.
Януарій Бортник: ім'я, викреслене з афіш
