Тестування косметичної продукції на тваринах наразі заборонене в ЄС, Великобританії, Ізраїлі, Індії, Південній Кореї, Австралії. До числа цих держав має приєднатися й Україна. 20 січня 2021 року Кабінет Міністрів прийняв технічний регламент, який забороняє тестувати косметичні вироби на тваринах.
Звісно, що до подібного рішення Україна прийшла не одразу. Питання щодо такої заборони обговорювалося протягом п’яти років. Про це повідомила юристка, голова природоохоронного комітету Асоціації правників України Катерина Сорока. Вона зазначила, що у 2019 році вже був опублікований перший проєкт технічного регламенту. Але тоді далі обговорень та круглих столів справа не дійшла. Робота над документом поновилась тільки наступного року. І от у 2021-му Кабмін нарешті його затвердив.
Таке рішення потішило активістів, які роками просували відповідну заборону. Воно не дивно: подібні тести вкрай болючі та неодмінно призводять до загибелі тварин. Цікаво, що за затвердження регламенту виступали й самі виробники косметичної продукції. Як зазначила Катерина, на це вплинув рух країни до євроінтеграції. Виробникам важливо, щоб норми чинного законодавства були приведені у відповідність до вимог Євросоюзу. Що стосується самого регламенту, то його норми цілком співзвучні з аналогічним документом ЄС. Там, до речі, подібні тести заборонені ще з 2013 року.
«Питання повної заборони тестування косметики на тваринах в світі ― це вже не просто тренд, а неминучий факт. Європейський Союз став локомотивом процесу об’єднання всього світу навколо цієї проблеми. Повна заборона тестування на тваринах запроваджена вже в Ізраїлі, Південній Кореї, Індії, Америці (штат Каліфорнія) та Австралії. Також відбуваються зрушення по частині тестування в Китаї. Тестування готової імпортної та вітчизняної косметики вже більше не буде включати тести на тваринах з 2021 року», ― розповів керівник департаменту технічного регулювання Асоціації «Парфумерія та косметика України» Іван Шершенюк.
Він відносить таку заборону до найважливіших питань розвитку косметичного виробництва. І тут мова йде не тільки про етичне ставлення до тварин, а й до споживача, який стає все більш обізнаним та схильним обирати косметику, що виготовлена без жорстокості. Крім того, регламент чудово корелює з нормами чинного законодавства. Наприклад, Шершенюк посилається на вимоги Статті 26 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Там зазначається, що використання тварин під час таких тестувань допускається виключно за відсутності альтернативних методів. Що взагалі не має бути проблемою ― наразі існує кілька етичних альтернатив тестам на тваринах.
Як зазначає Шершенюк, всі ці методи є точними та відтворюваними. До того ж для них не треба додаткових витрат, на відміну від тестів на тваринах, де чималі кошти йдуть на утримання та закупівлю піддослідних. У кожного альтернативного методу є свої особливості. Так, дослідження на культурі клітин потребують відповідних навичок, додаткових матеріалів та спеціалізованого обладнання. Але разом з тим такі методи є доволі точними та репрезентативними. Тестування на волонтерах дозволяють провести оцінку косметичного продукту на кінцевому користувачеві ― людині. А комп’ютерне моделювання дає можливість на основі фізико-хімічних та структурних властивостей хімічних речовин побачити біологічні або токсикологічні властивості.
«Оптимальною вважають комбінацію двох або трьох напрямків. У залежності від формули та категорії косметичного продукту може бути достатньо лише проведення одного тестування з використанням одного або двох методів. Також є чимало результатів європейських досліджень косметики та інгредієнтів у відкритому доступі. Це дозволяє науковцям використовувати вже отримані дані та значно полегшує процедуру випробувань. Альтернативні методи є набагато точнішими, адже дозволяють передбачити потенційні властивості речовин або їх сумішей на несприятливу або позитивну реакцію у людей. Такі методи не є чутливими до відмінностей видів, що може ускладнити застосування результатів тестувань на тваринах до людей. Як було зазначено вище, альтернативні варіанти тестування зазвичай менш затратні і потребують менше часу», ― пояснив Шершенюк.
Він зазначає, що під час впровадження регламенту може виникнути низка питань, що стосуються своєчасного оновлення додатків, впровадження порталу нотифікації та можливості використання міжнародної номенклатури косметичних речовин (INCI) без перекладу тощо. Катерина Сорока в своєю чергою нарікає, що у перехідний період тестування на тваринах можуть продовжуватися цілком легально.
«Як юристка, я можу сказати, що документ принаймні по частині заборони випробувань відображає положення відповідного регламенту Європейського Союзу. Але як зоозахисниця я бачу тут деякі моменти, які цю заборону встановлюють не повністю. І залишають деякі випадки, коли тестування косметики на тваринах може здійснюватися. Наприклад, якщо інгредієнт або комбінація інгредієнтів широко використовуються та не можуть бути замінені аналогічними. Тобто якщо є якесь обґрунтоване занепокоєння щодо безпечності певного косметичного інгредієнта або комбінації таких, то випробування на тваринах може проводитись», ― зазначає юристка.
Інший випадок ― коли дійсно існують такі проблеми зі здоров’ям населення, які можна вирішити лише з застосуванням випробувань на тваринах. Наприклад, коли ці експерименти можуть підтвердити чи спростувати взаємозв’язок певного інгредієнта та погіршення стану здоров’я кінцевого користувача косметичної продукції. Катерина Сорока зазначає, що цю заборону можна було б впровадити набагато раніше. І навіть прийнятий регламент передбачає перехідний період аж до серпня 2022 року.
«Мене одне тільки непокоїть ― що зараз у публічному просторі є постанова про затвердження цього технічного регламенту, але самого регламенту ми досі не бачимо. Ми бачимо тільки проєкт. Тобто що насправді було затверджено ― ми й досі не знаємо. можемо тільки припускати, що він був затверджений у тому вигляді, в якому ми бачили проєкт», ― нарікає Катерина.
