На Харківщині евакуюють людей із прифронтових громад, зокрема родини з дітьми, які залишаються в небезпеці через постійні обстріли. Чи вивозить влада людей із сірої зони, як відбувається примусова евакуація дітей і як область організовує транзит для евакуйованих, під час пресконференції в пресцентрі «Накипіло» розповів голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Евакуація з прифронтових районів
Куп’янський напрямок залишається одним із найкритичніших. Там наразі перебуває приблизно 7,5 тисячі людей, понад 400 — у Куп’янську.
«У Шевченківській громаді оголошена евакуація сімей із дітьми. Там ще є категорія людей, яких ми маємо евакуювати. Великий Бурлук, Золочівський напрямок — там, де ми оголошували примусову евакуацію сімей із дітьми, виїхали вже всі», — говорить Олег Синєгубов.
Евакуація у населених пунктах, які наближені до лінії фронту чи перебувають у сірій зоні, — це, фактично, спецоперація, яку мають проводити військові, служба безпеки чи Національна поліція.
«Із Заоскілля евакуйовували двох дітей і матір, які переховувалися від російських органів влади, щоби не бути підданими евакуації. Була проведена складна процедура. Я дякую нашим військовим: уночі вони вивезли їх, ризикуючи життям, ризикуючи життям своїх людей», — розповідає Олег Синєгубов.
На Ізюмщині в населених пунктах, які наближені до лінії фронту, триває евакуація, проте вона відбувається спокійніше, ніж на Куп’янщині. У Лозовій влада організувала транзитний центр, де приймають людей із сусідньої Донеччини. Через цей центр пройшло понад 20 тисяч людей за невеликий проміжок часу. Він функціонує як транзит: спочатку приймають, оформляють людей, перенаправляють до інших областей. Утім, є люди, які хочуть залишитися у Харківській області.
Як відбувається примусова евакуація дітей
Коли батьки вирішують не виїжджати із зони можливих бойових дій — за дітей несе відповідальність держава. Причиною для вилучення дитини є факт того, що батьки залишають її в небезпеці.
Держава направляє дитину в лікарню на обстеження, паралельно розшукує патронатну сім’ю або дитячий будинок. У пріоритеті — сімейні форми виховання. Рідні та близькі можуть взяти дітей, проте мають відповідати певним критеріям і вимогам.
«Були випадки, коли батьки виїжджали за дітьми, і ми дітей фактично повертали до сім’ї», — каже Синєгубов.
