Коли Харківщина звільнена, але треба про щось писати, у хід ідуть старі методички. Проєкт Infocrime.Харків, що досліджує фейки й маніпуляції на Харківщині виявив, що риторика пропагандистських пабліків в останній тиждень вересня змінилася й замість бровад про «перемоги», так звані редактори пишуть про декомунізацію й виправдовують власні злочини.
Ми знайшли одразу кілька дописів про «націоналістів» і «нацистів» у Харкові. Автори, по-перше, явно не розрізняють ці поняття, а, по-друге, називають ними тих, хто хоче позбавити Харків радянської цвілі: символіки СРСР на будівлях і прізвища Пушкіна в назві драмтеатру. «Крєпкій хозяйственнік» — улюблений герой росії, тож аргументи відповідні: «А тем временем другие нацисты работают над «декоммунизацией» здания Южного вокзала Харькова. Один из двенадцати символов города в настоящее время «светит» выбитыми стеклами окон левого крыла – результат прилета. Но «патриоты» озабочены не этим. Они обнаружили страшное – советскую символику на скульптурных группах, украшающих здание».
Такі висловлювання ширилися проросійськими пабліками й медіа в 2014–2015 роках, коли Харків позбавлявся багатьох комуністичних символів і памʼятників. До речі, пропагандисти досі страждають через очищення площі Свободи від Леніна.
Зі старої методички виплив і нездійсненний символ т.зв. «ХНР». На тлі горювань за «лоном матушкі» абсолютно виправдовується відступ окупаційних військ, бо командування здійснило «тактичний хід».
Разом з тим пабліки рясніють привітаннями від колаборантів із Харківської області, що радіють псевдореферендумам у Херсонській і Запорізькій областях, й обіцянками, що аналогічне шоу пройде і в Харкові: «Референдум на Харьковщине неизбежен – один из лидеров “Русской весны” Антон Гурьянов». Щоправда, як зʼясувалося більшість із цих «керівників» втекла в росію.
Тож пабліки поповнилися жалісливими дописами про змушених втікати зрадників України: «Отец Сергий прослужил 17 лет в Николаевской епархии. После того как в его церковь в Харьковской области пришли солдаты ВСУ, ему пришлось бежать в Белгород из-за угроз расправы.
По словам отца Сергия, националисты бросаются на всё российское «как бык на красную тряпку»: на замеченный российский сухпаёк, на гуманитарную помощь, а уж если найдут георгиевскую ленточку, то «проблем точно не избежать».
«Такого не должно быть, я всегда говорил, что для меня Россия и Украина — это одна страна. Мы на одном языке разговариваем, мы друг друга понимаем, мы — одни», — считает священник».
Насамкінець ми лишили найнеочікуваніше: пропагандисти почали говорити правду:
Проєкт реалізується ГО “Інститут масової інформації” та медіагрупою «Накипіло» і фінансується Фондом Thomson Reuters у межах програми підтримки незалежних ЗМІ в країнах Східного партнерства за підтримки Міністерства закордонних справ і в справах Співдружності націй Великої Британії.
