Бути журналістом в Україні означає мати сміливість ставити своє життя під загрозу щодня. У Харкові це ще означає ризикувати життям не лише під час виконання своїх робочих обов’язків, а й у звичайному житті. На початку червня світ відзначав День журналіста і харківська медіаспільнота не виняток. Тоді у місті ненадовго стихли вибухи і медійники нарешті мали змогу трохи виспатись, повчитись до наступних ударів по місту і відсвяткувати день своєї професії. Навіть не так, свого покликання.
В цей день Харківська міська рада вручала медалі представникам медіаспільноти міста. Міський голова Ігор Терехов писав, що харківські журналісти вирізняються своєю сміливістю, серед яких “відстоювати свої принципи і не йти на компроміси із совістю”. Втім, не всі журналісти ставляться добре до ідеї нагороджень, коли відповіді на запити отримуються довго, часом взагалі не надходять, а на професійне свято про них розповідають як про героїв, яких цінують. Саме тому частина медійників під час церемонії провела невеличкий перформанс.
Журналісти і головна редакторка Медіа “Люк” прийшли на зустріч із міським головою у костюмах джедаїв. Самі журналісти заявляють, що “почесна грамота і медаль — це, звичайно, красиво. Але саме прозорість процесів, адекватна комунікація та своєчасне реагування на резонансні теми міською владою були б справжньою відзнакою тієї роботи, яку робимо ми та багато наших колег з інших інформаційних ресурсів”. Журналісти додають, що прийшли на церемонію в костюмах джедаїв, бо саме на честь Люка Скайвокера медіа отримало свою назву.“«Люк» — це сила світла. А світло завжди перемагає темряву” – йдеться у дописі медіа.
Тим часом голова Харківської обладміністрації Олег Синєгубов вітав журналістів зі святом у телеграм-каналі. “Журналісти це не просто люди у кадрі, а це люди, які проживають кожну з історії. Вони щодня ризикують життям, аби світ знав правду. І правда на нашому боці”. До привітань журналістів також приєднались Державна служба з надзвичайних ситуацій, Харківобленерго, Харківська обласна прокуратура, Національна поліція Харківської області та інші служби.
Самі ж журналісти відсвяткували свято разом на Медіабазі Харків зі смаколиками, розмовами про роботу і не тільки, та й просто чудово провели час.
Втім, життя у Харкові залишається складним і непередбачуваним, тому вже наступного дня після професійного свята журналісти почали проходити триденний Hostile Environment and First Aid Training, на якому навчались поводженню у місцях підвищеної небезпеки, цифровій безпеці, мінній безпеці та проходили розширений курс домедичної допомоги. Два дні тренінгу були умовно лекційними, на третій медійники відпрацьовували сценарії у повному екіпіруванні, виносили колег з-під завалів і надавали комплексну медичну допомогу за протоколом MARCH (Massive bleeding, Airway, Resparations, Circulation, Hypothermia). Наприкінці журналісти отримали аптечку, що була укладена медиком батальйону “Госпітальєри” і сертифікат про проходження тренінгу.
Війна не дає розслабитись ані на день, але часом навіть у Харкові трапляються спокійні дні, які дають змогу перезарядитись, видихнути і провести час без метушні на прильотах, новинах про поранених і загиблих. І таким цього року був день журналіста у місті постійних вибухів. Залишається лише сподіватись, що і наступний буде таким. Або взагалі мирним.
Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
