Двадцять другого квітня незалежна експертна комісія відібрала 85 ветеранських бізнес-проєктів, які отримають фінансування на розвиток власної справи від Українського ветеранського фонду. Підбиваючи підсумки подання заявок, організатори кажуть, що найактивнішими виявилися ветерани та їхні сім’ї з Львівської області. На другому місці — жителі Харківщини, а на третьому — Івано-Франківщини. Загалом експертна комісія розглянула 219 заявок.
Переможці отримають від 500 тисяч до півтора мільйона гривень на початок або розвиток приватного підприємництва.
Про те, як узяти участь у наступних відборах грантової програми «Варто почати власну справу» від Українського ветеранського фонду, що треба зробити, щоб цікава ідея переросла в успішний бізнес ветерана, і як грантова програма мотивує захисників активніше займатися саморозвитком, працевлаштуванням і запуском власного бізнесу — новий випуск програми «Пліч-о-пліч» із Володимиром Носковим на Радіо «Накипіло». Зібрали головні тези.
Різні ідеї — різні ветеранські бізнеси
«Конкурс стартував на початку березня. Нині в нас триває переговорна процедура з переможцями. Цього року конкурсна програма отримала найбільше заявок за всю історію фонду», — розповіла заступниця виконавчого директора Українського ветеранського фонду Ніна Роговець.
Ідеї цьогорічних ветеранських проєктів різні — від бізнесу в агропромисловому комплексі до відкриття кав’ярень і барбершопів.
До прикладу, у Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях популярним є вирощування ожини й розведення овець, на Закарпатті — крафтові виробництва, на Харківщині — реабілітація та відновлення шин, а на Полтавщині — фермерські господарства. Організатори грантового конкурсу зазначили, що ветерани не зосереджуються тільки на своїх проблемах і військовій тематиці, а мислять ширше.
Хто працює над грантовою заявкою
Кожен проєкт, який ветерани подають на конкурс «Варто почати власну справу», має команду. Членів команди зазначають у проєктній заявці. Ці люди допомагають ветеранові реалізувати його бізнес-проєкт.
Проєктні менеджери, які щодня спілкуються з переможцями, зазначають, що дехто з переможців нині перебуває в зоні бойових дій, а хтось — у відпустці. Тому ті, хто з об’єктивних причин не може комунікувати про реалізацію проєкту, перекладають свої повноваження на команду.
Важливу роль у правильному оформленні документів і в подальшому навчанні відіграє комунікація між учасником проєкту та проєктними менеджерами. Адже фахівці фонду докладають максимум зусиль для того, щоб допомогти ветеранові віднайти бізнес-ідею та написати проєкт.
Як відбувається відбір заявок
Програма «Варто почати власну справу» діє в конкурсному форматі. Учасники захищають свої бізнес-проєкти перед експертною радою. Експерти — це люди, які мають бездоганну ділову репутацію та досвід у бюджетуванні проєктів, веденні й розбудові бізнесу. Експерти не є фахівцями чи працівниками фонду. На кожен конкурс вони різні.
Фахівці аналізують заявки на мотивацію та імовірність реалізації. Згодом вони надають учасникам рекомендації з виду підтримки проєктів, механізму реалізації проєктів, умов та обсягів фінансової підтримки.
Головне завдання експерта — усебічно оцінити бізнес-ідею, зокрема кошторис або ж придатність земельної ділянки для реалізації певного проєкту.
Найбільшу кількість балів здобула «Шинопекарня»
Триста — це максимальна кількість балів, яку може отримати учасник грантового конкурсу за проєкт. У цьогорічному відборі найбільшу кількість балів за всю історію конкурсів Українського ветеранського фонду набрав проєкт із назвою «Шинопекарня». Ця бізнес-ідея отримала 297 балів.
«Шинопекарня» — це підприємство, яке займається відновленням шин за допомогою наварки протекторів. Фахівці відбирають шини високої якості, які вже відслужили свій термін, і дають їм друге життя, наголошуючи на економії грошей та екологічності цього процесу.
Інший переможець отримав грант на облаштування теплиць для дружнього до довкілля вирощування овочів. «Ми вже маємо теплички, є база, і ми досить-таки давно займаємося тепличкою. Ми потребували грошей для розширення. Вирощуємо всі овочі — від огірків і помідорів до капусти й солодкого перцю. Наш продукт екологічно чистий. Це принципова позиція», — розповів підприємець і ветеран Віталій Дігтяр.
Яких навичок потребують ветерани
Експерти зазначають: навіть бувалим підприємцям, які починають відновлювати свою роботу після участі у воєнних діях, надто складно дається адаптація до цивільного життя. Тому майже всі учасники для визначення з напрямом підприємницької діяльності потребують консультації фахівців, які працюють із людьми з різним досвідом і різними запитами.
Наступний крок — це навчання з розвитку власної справи. На етапі навчання фахівці бачать, хто готовий розвивати своє підприємництво. Під час тренінгів учасники грантового конкурсу вчаться креативно мислити й генерувати ідеї, а згодом — будувати бізнес-модель.
Наступний та останній крок — це підготовка пакету документів на фінансування власної справи.
Експерти стверджують: людина, яка дійшла до подачі заявки на фінансування, — у 90 % це майбутній підприємець.
За два роки 573 бізнеси ветеранів отримали фінансування
Фахівці Українського ветеранського фонду не втручаються в господарську діяльність переможців. Але наголошують: з огляду на те, що фонд працює з бюджетними коштами, а переможці отримують фінансування, то другі зобов’язані звітувати за витрачені гроші.
Тому кожен, кому надали фінансову підтримку, має документально підтвердити, на що витрачено гроші. Крім того, спеціалісти УВФ їздять по регіонах і перевіряють, дивляться, як на практиці реалізовуються бізнес-ідеї ветеранів.
За два роки Український ветеранський фонд підтримав 573 бізнеси ветеранів і членів їхніх сімей. За цей час переможці конкурсної програми «Варто почати власну справу» одержали від фонду понад 293 мільйони гривень, завдяки яким заснували нові бізнеси й розвинули власні справи, початі до участі у воєнних діях.
