Депутату Харківської міської ради від «ОПЗЖ» пред’явили підозру у держзраді та неподанні декларацій. За даними ДБР, він перейшов на бік ворога та поширював антиукраїнські наративи.
У 2023 році підозрюваний виїхав до рф, де й наразі переховується від правосуддя. Ні ДБР, ні прокуратура не називають ім’я депутата, але опубліковане правоохоронцями фото за елементами одягу й обрисом обличчя збігається з фото Андрія Лесика з сайту міськради. В минулому його вже звинувачували по статті «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».
Хто такий Андрій Лесик
Історія Андрія Лесика в харківській політиці — це історія постійного конфлікту між проукраїнськими та проросійськими силами. Протягом багатьох років рішення та заяви колишнього депутата ставали причиною скандалів у сесійній залі, протестів на вулиці та численних судових суперечок.
Перші великі скандали навколо Андрія Лесика почались ще у 2016 році. Він стабільно з’являвся на публічних заходах із георгіївською стрічкою та брав участь у проросійських акціях. Для частини політичних сил це була мова провокації, для більшості харків’ян — сигнал про ідеологію, що межує з відвертою підтримкою агресора. Після чергового конфлікту в міськраді депутати проголосували за дострокове припинення його повноважень.
Андрій Лесик пішов до суду та роками оскаржував це рішення, частково вигравав процеси, але повернути реальний авторитет у політиці так і не зміг. Попри формальне поновлення, його часто не допускали до трибуни, а охорона виводила із зали.
Ключовим моментом став виступ Лесика на сесії 24 лютого 2021 року. На трибуні він заявив, що Революція гідності була «державним переворотом». Для міста, яке вистояло під час подій 2014 року та не дозволило реалізувати сценарій «хнр», подібні слова прозвучали як повтор російської пропаганди. Реакція була миттєвою і гострою: депутати облили його водою, зчинили штовханину та фактично вигнали із зали.
У 2019-му конфліктна історія продовжилася і депутата облили зеленкою під час акції на честь Жукова.
На початку російської агресії він підтримав агресора та дав інтерв’ю російському телеканалу «Россия 24», в якому поширював пропагандистські тези, спрямовані на формування антиукраїнських настроїв.
