Засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) обладнали понад 15 із 50 автомобілів екстренки, які виїжджають або повинні виїжджати у прифронтові громади на півночі та північному сході Харківщини. Зокрема, на Купʼянському напрямку, де останнім часом росіяни посилили атаки на бригади швидкої.
«Залишити людей без допомоги ми не маємо права. Усі рішення щодо направлення автомобілів екстренки мають бути виваженими, наскільки це можливо. Це рішення керівника цього підприємства (ред. Центру екстреної меддопомоги Харківщини)», — пояснив журналістам керівник Харківської обласної військадміністрації Олег Синєгубов.
Наразі є домовленості щодо постачання десяти сучасних засобів РЕБ на швидкі. Кошти планують залучати з різних джерел: з обласного бюджету, від міжнародних фондів. Зокрема, посадовці ведуть перемовини з представниками Фонду американського мецената Говарда Баффета.
«Ми будемо розвивати всі можливі способи захисту цих автомобілів. Звісно, панацеї немає. Ми радилися з військовими. Будемо вишукувати ресурс, щоби забезпечити засобами РЕБ спочатку ці 50, а далі максимально всі 120 автомобілів, які чергують цілодобово на всіх маршрутах. Так само ми думаємо і про підрозділи ДСНС», — додав начальник ХОВА.
У чому складність із засобами РЕБ для бригад швидкої
Міжнародне гуманітарне право не містить чіткого дозволу на застосування РЕБів цивільними. Тому це ускладнює залучення допомоги від міжнародних донорів та використання захисту від дронів на швидких, які надали благодійні фонди.
«Ми проводили перемовини із профільним міністерством (охорони здоров‘я, — ред.) Ситуація буде вирішуватися комплексно. Можливо, буде змінено фінансування екстреної медичної допомоги, щоби закласти певний відсоток на прифронтові території і установа могла спрямовувати частину своїх коштів на видатки для забезпечення індивідуального захисту автомобілів.
Є ще одна проблема: частина автомобілів фонди не передали у власність (Центру екстреної медичної допомоги — ред.). Є чіткий перелік обладнання, який встановлюється на ці машини. І важливо, щоби робота засобу РЕБ не конфліктувала з медичним обладнанням. Зокрема, в реанімаційних автомобілях. Тому це дуже складне, комплексне питання», — пояснив чиновник.
19 березня в селі Грушівка Куп’янського району постраждала бригада швидкої. FPV-дрон поцілив поруч із машиною. У 57-річної парамедикині та 31-річного водія — акубаротравми.
Від удару вибило бокові вікна та задні фари, повідомила поліція Харківщини. Уламки пробили корпус машини.
Ворог спеціально цілить по медиках на Харківщині
На Куп’янщині російська армія регулярно атакує безпілотниками автівки екстреної допомоги. 19 березня в селі Грушівка були поранені двоє медиків. 16 березня дрон знищив спецмашину поблизу Просянки.
15 березня у Великобурлуцькій громаді загинули лікар Дмитро Колесник і медичний технік Олег Журавльов. Дістав поранення парамедик Олександр Дудулад. Дрон поцілив по машині швидкої, коли медики везли поранених. Цю бригаду вже атакували дрони 27 лютого.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії
