У 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум. Вона відмовилася від третього в світі за розміром ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки від США, Великобританії та Росії.
Розповідаємо, чому нашій країні довелося піти на такий крок.
Тиск США та Європи
Ядерні ракети, які мала Україна, були націлені на територію колишнього заклятого ворога срср — США. Американці були не надто в захваті від гіпотетичної перспективи ядерного удару від молодої української демократії. Вони вимагали роззброєння, погрожуючи Україні міжнародною ізоляцією та блокадою.
Президент США Білл Клінтон під час першого візиту в Україну навіть не залишав Бориспіль і зустрівся з Леонідом Кравчуком у будівлі аеропорту. Клінтон півтори години наполегливо переконував українського колегу відмовитися від ядерного арсеналу.
Термін придатності зброї
У всіх українських ядерних боєголовок у 1998 році закінчувався термін експлуатації, а нових у нашій країні не виготовляли: все виробництво було в росії. Українські фахівці не мали достатнього досвіду, аби безпечно розібрати ракети, тому їх треба було вивозити до рф. До того ж російський президент Борис Єльцин заявив, що після 1998 року його країна перестане приймати на свою територію небезпечні ядерні відходи.
Даремність
Україна мала ядерну зброю, але її не контролювала: ані Леонід Кравчук, ані Леонід Кучма ніколи не мали «ядерної валізки», яка б запускала ракети. До розпаду срср у країні було приблизно чотири тисячі тактичних ядерних боєзарядів. Ними Україна теоретично могла би стримувати рф від нападу, але у перші роки української незалежності вони зникли. Куди — невідомо.
Матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Медіагрупи «Накипіло» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
