Концепція ненасильницького спілкування була розроблена американським психологом Маршаллом Розенбергом у 60-х роках минулого століття. Нині його методи застосовуються в найрізноманітніших сферах – починаючи з особистого спілкування та закінчуючи врегулюванням суспільних конфліктів.
Як виглядає ненасильницьке спілкування?
У межах ННС людина висловлює свою точку зору шанобливим способом. Вона не погрожує, не ображає, не робить психологічної шкоди. Це свідома відмова від насильства. Ненасильницьке спілкування базується на принципах взаємоповаги. У його межах людина висловлює свої почуття та потреби максимально нетоксично.
Що стосується конфліктних ситуацій, то сам Розенберг пропонував змінити звичну стратегію поведінки із реактивної на усвідомлену й співчутливу. У межах ННС людина турбується про себе та свої потреби, а під час діалогів уникає оцінок і критики. Натомість вона звертає увагу на факти, свої почуття та почуття опонента, а також на його потреби.
Які є складові ненасильницького спілкування?
Існують чотири складових моделі ненасильницького спілкування: спостереження, почуття, потреби та прохання. Так, спочатку людина висловлює свої спостереження, не вдаючись ані до оцінок, ані до осуду. Вона просто вказує, що вона бачить в тій чи іншій ситуації. Потім вона описує свої почуття, пов’язані з певною дією: вона засмучена, налякана, весела, здивована чи роздратована. І нарешті вона говорить про те, як її потреби пов’язані з почуттями. А вже потім висловлює певне прохання.
Наприклад: «Я останнім помічаю, що ти все частіше підвищуєш голос під час розмов зі мною. Мені це дуже неприємно. Хотілося б вести діалог в більш спокійному та продуктивному руслі. Ти міг би розмовляти зі мною спокійніше?».
Як правильно спостерігати?
Перша складова ННС полягає в тому, що людина відділяє спостереження від оцінювання. Вона просто відстежує все побачене, почуте чи помічене. При цьому людина не домішує до власних спостережень ніяких оцінок. Це дозволяє їй чітко й чесно висловити себе перед іншими людьми. У протилежному випадку зменшується ймовірність того, що оточення уловить сенс висловлювання. Замість цього вони можуть чути критику та навіть чинити опір будь-яким проханням та висловлюванням. ННС не вимагає абсолютної об’єктивності та повної відмови від оцінювання. Але наголошує на необхідності відділити спостереження від своїх оцінок.
Чому важливо виражати почуття?
Другий компонент ННС – це вираження почуттів, що дозволяє людині встановлювати контакт зі своїми співрозмовниками. Це може допомогти в залагодженні конфліктів. У ННС проводиться відмінність, з одного боку, між справжніми почуттями, а з іншого – словами й висловлюваннями, в яких описуються думки, оцінки та інтерпретації.
Як формулювати прохання?
Люди часто не розуміють, про що саме їх просять. Крім того, негативне формулювання може провокувати опір з боку співрозмовників. Розенберг радить формулювати прохання за допомогою стверджувальних висловлювань. Вони мають бути ясними та конкретними. Вони повинні описувати конкретні дії та демонструвати справжні бажання. А от розпливчасті висловлювання сприяють плутанині.
Де ми можемо застосувати навички ННС?
Сфера застосування навичок ННС доволі широка. Вони знадобляться в особистих стосунках, в родині, в установах і організаціях, в терапії та консультуванні, в дипломатичних і ділових переговорах, в будь-яких суперечках і конфліктах. Ненасильницьке спілкування базується на навичках, які можна у собі розвинути.
Що нам дає ННС?
ННС допомагає людині налагодити контакт як з іншими людьми, так і з самою собою. Причому використовується той спосіб, який допомагає розвинути її природну здатність до співпереживання. Це дозволяє людині по-іншому самовиражатися і слухали інших, зосередивши свою свідомість на чотирьох областях: що вона спостерігає, що відчуває, чого потребує і про що просить інших. ННС сприяє глибшому слуханню, повазі та емпатії. Воно робить людину більш альтруїстичною.
Що блокує співпереживання?
Деякі способи спілкування відчужують людину від природного стану співпереживання. За словами Розенберга, це моралістичні судження, порівняння та заперечення відповідальності. Також він наголошував, що манера висловлювати свої бажання у формі вимог та мислення у форматі «хто на що заслуговує» також блокують співпереживання.
Що робити, коли під час спілкування захопили емоції?
Перше, що варто робити в такій ситуації – це зробити крок назад та заспокоїтись. Це дозволить не тільки стримати негативну реакцію, а й уникнути ситуації, коли під впливом емоцій буде зроблено чи сказано те, про що потім доведеться шкодувати. Адже негативні емоційні реакції не розв’яжуть проблему, а скоріш зроблять її складнішою. А з «холодним» розумом буде можливість обдумати ситуацію перед тим, як діяти.
Іншими важливими аспектами ННС є критичне мислення, відмова від упереджень і негативної оцінки. Під час спілкування людина ніби виступає у ролі спостерігача щодо ситуації. Таким чином вона може об’єктивно оцінити те, що відбувається. А також побачити об’єктивні факти, а не свої інтерпретації або судження.
Що допоможе зрозуміти інших людей?
Тут на допомогу може прийти емпатія та активне слухання. Важливо у першу чергу дати людині можливість висловитися. Варто перефразовувати слова співрозмовника, щоб зрозуміти його почуття та потреби. Так можна буде чітко сформулювати своє розуміння позиції співрозмовника й отримати певне підтвердження з його боку. Якщо цього розуміння немає, можна задати додаткові питання. Коли співрозмовник почуватиме себе почутим, тоді він буде готовий вислухати “нашу правду” і визнати наші почуття і потреби.