Цього року аграрії Харківської області зберуть менше врожаю, ніж торік – приблизно вдвічі. Через бої, окупації частини територій області російськими військами, в цьому році було засіяно, за попередніми даними, лише 46% земель проти 2021 року, підрахували для Накипіло в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Із посівом озимих культур ситуація схожа. У Харківській обласній госадміністрації (ОВА) кажуть, що восени буде засіяно лише 38% площ від минулорічних. Цей урожай українські аграрії зберуть наступного року. Якщо не буде змін на карті бойових дій у гірший бік.
Найбільше у цій ситуації постраждали дрібні фермери, котрі не можуть перекрити втрати. Державні програми допомоги малоефективні – у бюджеті немає грошей. Великі аграрії зможуть вижити за рахунок відновлення експорту через морські порти та налагодження роботи альтернативних маршрутів.
Зберуть два мільйони зернових та бобових
На кінець вересня у Харківській області збирали врожай у п’яти із семи районах Харківської області – Богодухівському, Красноградському, Лозівському, Харківському та Чугуєєвському. На 28 вересня зібрано врожай, за даними Мінагрополітики, із 68% посівних площ — 1,2 мільйони тонн зернових та зернобобових культур.
За попередніми даними, в області цього року було засіяно всього 488 800 гектарів, що становить 46% площ до початку повномасштабної війни, підрахували в Українському клубі аграрного бізнесу.
Скорочення площ посіву пов’язане з окупацією територій Харківської області російськими військами та проведенням боїв. До початку вересня під окупацією російських військ знаходилося 32% територій Харківської області, а на початок жовтня, після контрнаступу українських військових — 6%, цитувала прес-служба Офісу Президента, голову Харківської ОВ Олега Синєгубова. «Що відбувається зараз в Ізюмському та Куп’янському районах (на кінець вересня — ред.) інформації немає», — відповіли у пресслужбі Харківської обласної дежадміністрації.
Скільки сільгоспземель перебувало на окупованій до вересня території у відкритих джерелах даних немає. У Мінагрополітики на момент виходу матеріалу не відповіли на запит Накіпело.
У 2021 році в Харківській області оброблялося 1 823,2 тис. га земель, із них 1347,4 тис. га – землі промислових підприємств та фермерських господарств, а 475,8 тис. га – землі домогосподарств.
У 2020 році в Харківській області було вирощено 4,9 млн т зернових та зернобобових культур, що становило 7% від всеукраїнського валового збору. В 2021 році ці показники були 4,9 млн т та 6% відповідно. Якщо розглядати в розрізі основних культур, то маємо наступну ситуацію:
- Пшениця: 2020 р. – 2,7 млн т та 11% валового збору України, 2021 р. – 2,8 млн т і 9%;
- Кукурудза: 2020 р. – 1,4 млн т та 5% валового збору України, 2021 р. – 1,5 млн т і 4%;
- Ячмінь: 2020 р. – 0,6 млн т та 8% валового збору України, 2021 р. – 0,5 млн т та 5%.
Дані УКАБ
У пресслужбі групи «Агротрейд» (обробляє сумарно 70 500 га у чотирьох областях) розповіли Накіпело, що у Харківській області компанія до повномасштабної війни обробляла 10 500 га землі. “Після неї під окупацією або під постійними обстрілами виявилося 3500 га (це третина – Накіпело)”, – уточнили в компанії.
Компанія продовжувала працювати під час війни заздалегідь підготувавши бек-офіс у Львові. «На підприємствах ми насамперед посилили охорону, а також зв’язалися з працівниками, щоб повідомити, що компанія продовжує працювати. Надали розпорядження, як діяти у разі зустрічі з окупантами тощо», — розповідають у «Агротрейді».
Зараз «Агротрейд» намагатиметься зібрати врожай на полях, які ще навесні були засіяні пшеницею і там, де буде безпечно. Йдеться про потенційній збір 12–13 тисяч тонн зерна. «Однак, поки що у нас немає чіткої картини, щоб розуміти, чи можна взагалі почати жнива», — додають у компанії.
За час окупації російські війська викрадали техніку, забирали зернові. Було розбомблено офісні та складські приміщення деяких агрокомпаній. Наприклад, відомо, що одне з трьох підприємств компанії «Агрейн» (обробляє сумарно 110 000 га землі в п’яти областях) постраждали в Харківській області — снарядами пошкодили будівлі, російські військові викрали понад два десятки техніки — трактори, КАМАЗи, легковий транспорт та навантажувачі , кілька сільгосптехніки знищено
Крім цього компанія «Агрейн» не змогла вчасно засіяти соняшником та кукурудзою половину своїх площ в області та залишили їх під парою на наступний сезон. У компанії не озвучували суму завданих збитків.
В «Агротрейді» розповіли Накипіло, що у них росіяни вкрали частину техніки, автомобілі. Також під окупацією перебували два елеватори компанії, з яких вкрали зерно. Який обсяг у «Агротрейді» не уточнюють. «Поки що ми не підбили суми збитків, бо ще збираємо інформацію», — кажуть у пресслужбі.
Через бойові дії деякі аграрії не змогли внести добрива, що могло вплинути на зниження врожайності. Мінімум на 5% раніше говорили в УКАБ. У середині березня в холдингу AgroGeneration заявляли, що не змогли провести друге підживлення озимої пшениці на 100% своїх площ.
З урахуванням наведених цифр УКАБ та Мінагрополітики можна попередньо сказати, що цього року аграрії Харківської області зберуть до 2 млн тонн зернових і зернобобових. «Тоді як у попередні два роки ця цифра становила 4,9 мільйонів тонн», — зазначає Світлана Литвин, аналітик УКАБ.
Як аграрії готуються до посіву озимих культур і на який обсяг урожаю можна розраховувати наступного року (з огляду на те, що Харківська область не буде повторно окупована)?
За оперативними даними, під урожай 2023 року аграрії Харківської області планують посіяти озимі культури на площі 232 800 гектарів — це 38,1% до показника 2021 року, розповіли Накипіло в ХОДА. Зокрема, під зерно буде відведено 225 тисяч гектарів. При цьому потрібно розуміти, що ситуація може змінитися у разі контрнаступу російських військ. І весняний збір озимих та посів затятих культур аграрії області проводитимуть на свій страх та ризик.
Очевидно, що перераховані вище фактори негативно позначаються на аграріїв. Але на них тиснуть ще й внутрішні кризи (як наслідок війни) – подорожчання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту та палива, падіння цін на зернові в Україні. До чого це може спричинити і які перспективи відновлення аграрного ринку Харківської області?
Найважче — дрібним господарствам
Вартість зернових на внутрішньому ринку значно впала. «Ціна реалізації основних зернових культур знизилася практично вдвічі порівняно з довоєнним періодом», — каже Світлана Литвин.
Поговорити з фермером Харківської області виданню не вдалося. Але, як зазначають учасники ринку, ціни на зернові по регіонах суттєво не відрізняються. «На жаль, ціни залишилися без змін. Насіння соняшника продається по 15 000 грн за тонну, просо — 7000 гривень, а пшениця 4000 гривень, на яку низький попит. За ячмінь зовсім ніхто не питає», — розповіла Накипіло Оксана Галушка, фермер із Дніпропетровської області.
З початку лютого до кінця липня було заблоковано порти Чорного моря — Одеський, Іллічівський та Південний та окуповано порти Азовського моря — Маріупольський та Бердянський. Через перші проходило 90% загального обсягу експорту зернових, через другі — близько 10%. Це й призвело до зниження вартості на внутрішньому ринку. Крім цього, ще до зростання вартості логістики через побудову нових маршрутів через західні кордони України — всі ризики та додаткові витрати при експортних відвантаженнях несе українська сторона, пояснює експерт Світлана Литвин з УКАБ.
До повномасштабної війни Росії зазвичай Україна експортувала щомісяця 5–6 мільйони тонн, кажуть у пресслужбі групи «Агротрейд». Коли порти заблокували, трейдери почали відправляти зерно залізницею у бік західних кордонів.
«Однак потужностей вистачало, щоб експортувати лише 1,2–1,3 мільйони тонн на місяць», — кажуть у групі. В «Агротрейд» додають, що через логістику українські виробники були змушені продавати товар навіть дешевше за собівартість, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Також були змушені чинити і дрібні фермери.
В «Агротрейд» за півроку повномасштабної війни експортувала близько 140 тисяч тонн зерна (вчетверо менше ніж до лютого). «Цей показник включає як власне зерно компанії, так і зерно інших холдингів», — уточнюють у компанію. У компанії додають, що завдяки Стамбульським угодам (відкриття чорноморських портів на експорт – ред.) група вдвічі збільшила перевалку зерна через порти з початку війни.
«Вересень 2022 року, мабуть, буде першим місяцем з початку повномасштабного вторгнення, коли вдасться експортувати ті самі місячні обсяги, які були до війни», — кажуть в УКАБ. За словами Світлани Литвин, це може призвести до поступового підвищення цін на основні експортно орієнтовані культури та дозволить аграріям провести наступну посівну.
Великі аграрії на це розраховують. «Часткове розблокування портів почало позначатися і вартості зерна. Якщо раніше ціни в Україні були надзвичайно низькими, а за кордоном навпаки – підскочили нагору, то тепер ця різниця поступово вирівнюється», — кажуть в «Агротрейді».
В «Агротрейді» вже запланували і осінню та весняну посівну. «Вже затверджено посівну структуру для кожного з кластерів, враховуючи сьогоднішні ринкові умови. Так, наприклад, ми суттєво зменшили площу посіву під озимою пшеницею, а вдвічі збільшили посів озимого ріпаку», — зазначають у компанії.
Однак невеликі фермери кажуть, що підвищення цін у гривні на зернові не є відчутним для них через девальвацію національної валюти. За словами Оксани Галушко, фермерки з Дніпропетровської області, у квітні вартість соняшника була 12,5 тисяч гривень за тонну, а за округленим курсом 30 грн/$ – $416. Наразі ціна (офіційна без ПДВ) соняшника 15 тисяч гривень, але курс вже 38 грн/$, відповідно ціна у валюті $395.
«Тобто вартість у гривні зросла, а щодо долара знизилася. При цьому ми купуємо все (для посіву, добрива та системи захисту – ред.) за курсом», — каже Оксана Галушка і додає, що зараз зернові продати досить складно. Мабуть, через те, що ринок перенасичений, збирається врожай, а можливість зберігання обмежена для невеликих господарств.
Держпрограми підтримки невеликих фермерів є малоефективними. «Я, наприклад, скористалася навесні безвідсотковим кредитом для весняного сівби, але його до 1 листопада потрібно повернути. Виходить, що зібрали-віддали, ще й мають залишитися», — розповідає Галушка. За її словами, щоб погасити кредит, потрібно продати зерно за невигідними нинішніми цінами, щоб повернути кредит банку, адже в заставі у нього перебувають майно аграрія, але при цьому ще й залишитися належним.
«Якби держава зробила пролонгацію після закінчення війни, через, наприклад, рік–два, тоді ця програма цікава виробнику. А так — викручування рук від плечей», — каже фермерка.
Раніше віце-президент Київської школи економіки, експерт з аграрної економіки Олег Нив’євський заявляв, що через падіння цін на зернові на внутрішньому ринку фермери, які їх вирощують, цього року можуть вилетіти в трубу. А це призведе в короткостроковому періоді скорочення об’єму врожаю.
https://nakipelo.ua/chesno-kazhuchi-vid-harkova-ya-ne-ochikuvav-takoi-zgurtovanosti-istoriya-fermera-yakij-stav-vijskovim/
