19 лютого — День Державного Герба України. Маємо честь творити під ним Історію
Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний Герб України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті. Тризуб — український національний символ, його історія налічує тисячі років.
Про походження і значення Тризуба існують різні теорії, найбільш вірогідні — це стилізоване зображення сокола, або якоря, або хреста. У давнину він був знаком княжого роду Рюриковичів, правителів Русі.
У часи УНР його затвердили державним гербом України, це підкреслювало спадкоємність нашої історії. У ХХ сторіччі Тризуб був символом спротиву, боротьби українців за незалежність, радянська тоталітарна система забороняла його зображувати.
Нині Герб розміщується на печатках органів державної влади, грошових знаках, документах державних установ.
Наш герб за Конституцією представлений у малому та великому форматах, проте зображення великого Державного Герба досі не затверджене.
19 лютого 1900 року в Харкові Микола Міхновський виголосив свій реферат «Самостійна Україна»
Він став маніфестом українських борців за свободу від того часу до наших днів. Там є екскурс в історію русифікаторської політики царизму.
Автор закликав до повернення самостійного статусу України. З позицій міжнародного права він аналізував відносини України з росією, які мали бути конфедеративними за умовами Переяславської угоди 1654 року, але були односторонньо порушені росією. Це давало право Україні на відмову від союзу та на незалежність.
У нестачі націоналізму серед українців Міхновський бачив причину наших нещасть.
Опонентами Міхновського виступали навіть не «чужинці», а «українофіли, що виробили релігію лояльності», українська інтелігенція, яка не узгоджувала свої інтереси з інтересами народу, зраджувала, покидаючи його в найгірші часи.
«Ми виголошуємо, що візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби.
Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі.
Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя.
Вперед! Бо нам ні кого надіятись і нічого озиратись назад!»
19 лютого 1937 року народився Клим Іванович Чурюмов, легендарний український астроном, першовідкривач комет
На полярних станціях він досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу. На київському заводі «Арсенал» розробляв астронавігаційну апаратуру для космічних ракет. У 1969 році Чурюмов і його аспірантка Світлана Герасименко зробили фото невідомої комети. Вона отримала назву «Комета Чурюмова-Герасименко».
У 2004 році вперше в історії було виведено у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта», який дослідив комету та посадив капсули на її поверхню. Чурюмов опублікував понад 1000 наукових робіт, а ще він — популярний дитячий письменник («Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Пригоди динозаврика Дино»). Клим Іванович ініціював присвоєння малим планетам імен українських письменників: «2427 Кобзар», «2428 Каменяр», «2431 Сковорода». У 2013 році Чурюмов став щирим прихильником Євромайдану та склав гімн учасників протестів. 
Фото: ESA/Rosetta/NAVCAM
«Ми всі діти зірок. У кожному з нас є атоми перших зірок Всесвіту, тому космос вабить усіх людей. Астрономи — це вартові неба, і вони весь час у пошуках нового, щоб краще розуміти гармонію Всесвіту, цінити красу галактик, зірок, нашого Сонця, комет і астероїдів. Це надихає».
