18 січня. Цей день в Україні та світі

Сьогодні у християн східного обряду — Надвечір’я Богоявлення або Хрещенський Святвечір

Це свято православні відзначають за день до Йордану (Водохреща). Цей особливий вечір входить до циклу різдвяних свят. Починається піст, а головною стравою на вечерю є відвар пшениці з медом і маком.

У народі цей день ще називають Голодною кутею. 18 січня у храмах проводиться Літургія та освячується вода. Віряни вважають, що освячена вода має цілющу і благодатну дію, що проганяє демонів та ворожі наклепи і вроки.

Вода має зберігатися в особливому місці, поряд з іконами, і довго зберігає силу. У цей вечір дівчата, за традицією, ворожили, а діти щедрували. 

Цього дня 1654 року у Переяславі відбулась генеральна військова рада

На ній частина козацької старшини на чолі з гетьманом Богданом-Зиновієм Хмельницьким принесла присягу на вірність московському царю Олексію Михайловичу. Відмовилися підтримати Переяславську угоду та присягати московському царю легендарні полковники Іван Богун, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, деякі козацькі полки (у Полтавському царських представників побили киями), міста, українське духовенство на чолі з митрополитом Косівим.



Не присягла царю і Запорізька Січ. Оцінка Переяславської ради непроста, бо оригінальні документи втрачено. Неясно: чи це персональна унія, чи державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз. То були складні часи для України, необхідність виходу з-під Речі Посполитої спонукала Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя. Було дано царську гарантію збереження прав Гетьманщини, яку згодом московити неодноразово порушували. Зрештою автономія українських земель і Запорізької Січі за 120 років була втрачена.

Ілюстрація: Музей становлення української нації

Цього дня у 1918 році студенти Київського університету Святого Володимира та Українського національного університету створили Студентський курінь імені Січових стрільців

Молодь організовувалася для боротьби проти більшовиків і прагнула охороняти спокій та порядок у Києві. До Куреня згодом записалися учні та студенти інших київських гімназій, інститутів та університетів.

Січові Стрільці.jpg

Перша сотня куреня у складі 120 вояків брала участь у боях під Крутами, приблизно 80 хлопців загинули, прийнявши бій. Залишки куреня згодом увійшли до Гайдамацького Коша Слобідської України.

Фото: Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців/Вікіпедія

18 січня 1942 року почалося масове вивезення українців до Німеччини

 У цей день із Харкова до Кельна вирушив перший ешелон з українським остарбайтерами на заробітки, у ньому було десь тисяча працівників. Німці відчували нестачу спеціалістів і розробили програму перевезення людей із захоплених територій.

Взагалі за роки Другої Світової війни з України вивезли понад два мільйони чоловіків і жінок. Вони працювали у сільському господарстві, у металургії, на воєнних заводах, дівчата й молоді жінки — нянями й домашніми робітницями. Спочатку набір був добровільний через біржу праці, людям обіцяли гідну заробітну плату, гаряче харчування та догляд за рідними в Україні.

Та згодом вивезення на роботу до Німеччини стало примусовим, німці вдавалися до масових облав. Після війни більшість остарбайтерів повернулася в Україну. В срср вони вважалися підозрілими особами, їх дискримінували, частину заарештували.

У цей день народився видатний український історик, археолог, професор Київського університету Володимир Боніфатійович Антонович

Він заснував кілька історичних товариств і наукових видань. Його вважали мозковим центром, інтелектуальним мотором українського національного руху. Антонович першим виступив із концепцією споконвічної української самобутності. Він доводив, що українці є окремим, самодостатнім народом, а не «південною гілкою єдиного руського народу», увів у науковий обіг термін «Україна-Русь».

Антонович створив українську археологію як науку, розробив методику ведення розкопок. Він автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. За ініціативою Володимира Антоновича в 1897-му засновано політичну організацію, яка в 1904-му перетворилася на Українську демократичну партію.

Отец истории Украины Владимир Антонович – 20 фактов — Liferead

«Вплив російської культури на українців занадто великий, і тому шкідливий. Російська література сильніша за українську, а російська мова надто близька до української — це збільшує небезпечність. Нехай молодь вчиться чужоземних мов, читає багатшу на ідеї західноєвропейську літературу: це буде корисніше, аніж вплив російської літератури». 

Фото: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського у Києві

Цього дня 1864 року народився Іван Сидорович Їжакевич

Він був видатним українським живописцем, письменником і графіком; керівником рисувальної школи в Києво-Печерській лаврі. Митець залишив нам у спадщину понад 20 тисяч робіт. Серед них унікальні розписи та фрески у 20 церквах.

Цікава творча манера: святі з його картин персоніфіковані. Їжакевич зображав на фресках людей, яких знав змалку: батька, діда, дядька. Закоханий у Київ, він зображує міські пейзажі, листівки, створює декорації для концертів і театральних вистав.

Для Шевченкового будинку-музею художник малює полотна «Мені 13 минало», «Зустріч Шевченка з сестрою», «Гайдамаки в Умані», ілюструє твори багатьох класиків української літератури: Гоголя, Франка, Лесі Українки, Квітки-Основ’яненка, «Енеїду» Котляревського. У роки Другої світової війни Їжакевич, незважаючи на небезпеку, надав притулок у своїй оселі в Києві двом єврейським родинам. 

18 січня 1882 року народилася дивовижна художниця Олександра Олександрівна Екстер

Яскрава постать українського авангарду, європейського кубізму та футуризму, одна із засновниць стилю «ар-деко». Сучасники називали Олександру «амазонкою авангарду». Ця витончена українська інтелектуалка була зіркою художнього життя Європи початку ХХ сторіччя.



Її дар і творчий доробок вражають: це живопис, графіка, книжкове оформлення, дизайн одягу та аксесуарів, робота у театрі та кіно, викладацька та виставкова діяльність. Олександра Екстер закохувала в українське народне мистецтво, в його яскраві кольори, ритм і композиції. У 1924 році художниця здобула світову славу на Венеційській Бієнале.

Екстер представила 20 ескізів для театральних і кінопостановок, а головним акцентом стало масштабне панно «Венеція». Зачаровують маріонетки Екстер, вона спроектувала 40 ляльок-персонажів, що зберігаються в музеях і приватних колекціях у всьому світі.



Ілюстрація та фото: Державна Третьяковська галерея. Москва

У 1986 році народилися Валя та Віта Семеренко, титуловані українські біатлоністки

Сьогодні вони святкують 37-річчя. Вже понад 17 років ці спортсменки презентують Україну на світових змаганнях. Сестри ще з юності розповідали, що мріють разом фінішувати. Якось їм таки випала така нагода.

Сестри Семеренко святку.ють 36-річчя

На Універсіаді у 2007 році наші дівчата першими перетнули фінішну лінію у гонці переслідування, тримаючись за руки. Судді все ж таки мали обрати лідерку, і Віта стала першою, а Валентина — другою. Серед безлічі інших вдалих виступів, стартів і перемог головним успіхом у кар’єрі біатлоністок стала переконлива перемога в естафеті на Олімпійських іграх-2014 у Сочі. 

Фото: Федерація біатлону України

18 січня відзначають День тлумачного словника

Дата обрана на честь народин у 1779 році британського лікаря Пітера Марка Роже, який створив «Тезаурус англійських слів і виразів» — один із перших в історії словників. Вчений працював над ним понад 40 років, і включив 15 тисяч слів. Термін «тезаурус» на латині означає «скарбниця». Це словник, який дає опис лексики мови в усій її повноті. 

18 січня святкують День запалювання маяка

Маяки подобаються багатьом людям, для одних це є символом романтики і надії, інші цінують іх як дороговкази у боротьбі зі стихією, що рятують життя. Найромантичніші люди склали легенду, що маяки — це ніби зорі спускаються з небес, аби у високих вежах підтримувати світло та освітлювати шляхи всім, хто заблукав. 

 У третю середу січня щороку у світі відзначається День музейного селфі

Його встановили, аби заохотити людей пізнавати історію та мистецтво. Селфі у соціальних мережах, флешмоби та призи за найкраще фото популяризують музеї та трішечки тішать гординю користувачів інстаграму. 

 18 січня проводиться День Вінні Пуха

Свято вшановує автора дитячих книжок Алана Александра Мілна, що народився у цей день у 1882 році. Саме він написав дивовижні історії про Вінні-Пуха та його друзів, за якими зняли улюблені малечею кіно і мультфільми. Уже сторіччя діти всього світу захоплено слідкують за пригодами трохи незграбного, але доброго та смішного ведмедика. 

Читайте також

Total
0
Share