Цього дня у 1921 році у Відні був заснований Український вільний університет
Це був перший виш української еміграції за кордоном. Його створили діячі УНР, які після її падіння емігрували. В австрійській столиці УВУ проіснував один літній семестр, а восени переїхав до Праги. Чеська влада підтримала УВУ: його розмістили в приміщенні Карлового університету, надали кошти на бібліотеку. Спочатку відкрили два факультети: філософський та правничий. 
Навесні 1945 року радянські війська наблизилися до Праги. Ректор Андрій Яковлів вирішив переїжджати до Німеччини, та Августин Волошин, заступник декана філософського факультету, прагнув знайти спільну мову з більшовиками. Його надії були марні: майно університету було розгромлене, почалися масові арешти. Августина Волошина радянські спецслужби вивезли до срср, де він помер у Бутирській в’язниці. Яковлів з професорами та студентами з осені 1945 року переїхали в Мюнхен.
Викладачі та діаспора відбудовували університет з нуля. Тут зберігалася культурна спадщина, історичні документи, науковці вільно читали лекції, проводили дослідження, видавали книжки, чого не могли робити в срср. УВУ став науково базою для української діаспори, яка не хотіла втрачати ідентичність. Університет і досі залишається центром знань про Україну в Європі.
17 січня 1805 року в Харкові був урочисто відкритий Університет
Запит на просвіту у громаді Харкова утворилися завдячуючи Григорію Савичу Сковороді, який в ті часи жив і викладав у місті та поруч. Василь Каразін зустрічався зі Сковородою в маєтку своєї матері Пан-Іванівка. Гроші на відкриття університету були зібрані за участі друзів та учнів Сковороди.
Харківський університет відіграв яскраву роль в українському національному відродженні, особливо спочатку та на кордоні ХІХ — ХХ століть. Тут велися дослідження народного побуту, історії, діяв україномовний театр. Університет перетворив Харків на великий науковий і культурний центр, справжній освітянський магніт, що притягував найкращих.
Фото: karazin.ua
Далеко за межами України відомі імена харківських учених і просвітників. Наш університет — єдиний в Україні, де працювали три лауреати Нобелівської премії: біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець і фізик Лев Ландау.
У 2022 році ХНУ сильно постраждав під час вторгнення росії в Україну. російські обстріли вразили будівлю економічного факультету, університетський спорткомплекс, а наприкінці березня не залишилося жодного неушкодженого корпусу.
Сьогодні 122 річниця з дня народження Григорія Епіка
17 січня 1901 року народився Григорій Данилович Епік, український письменник, перекладач і публіцист, представник «Розстріляного Відродження». Він розповідав, що йому наснився сон: нібито Шевченко благословляє його на літературну творчість. 
Григорій входив до Спілки селянських письменників «Плуг», до групи Хвильового «ВАПЛІТЕ». Проте гостра критика вирувала навколо Епіка, стихією якого було село, природа, вільний неосяжний степ. А критики звинувачували його у перетворенні «на трубадура міщанства, куркульства, богеми, одвертої контрреволюції», докоряли, що не видав жодної книжки про колективізацію. Твори Епіка зіткані із суперечливостей та внутрішніх конфліктів: романтичний комунізм, пролетарський реалізм, доля українського селянства.
Через розпочатий сталіним у 1932–1933 роках терор і наступ на «українізацію», Епіка спочатку вигнали з партії за те, що він нібито опирався лінії партії в літературі, згодом засудили за організацію націоналістичної організації, а у 1937 році розстріляли в урочищі Сандармох.
День дитячих винаходів
«17 січня святкують День дитячих винаходів. Дату обрали на честь дня народження засновника США, державного діяча та винахідника Бена Франкліна. Коли йому було 12 років, він здійснив перший винахід: наручні ласти для плавання.
Дитяча творчість і захоплення наукою важливі, тож у цей день варто підкреслити корисність їхніх винаходів, заохотити прагнення і талант. Шрифт Брайля, батут, крісло-гойдалка, снігохід, пластилін, фруктовий лід, навушники з хутра, водні лижі та інші корисні речі були винайдені саме дітьми та підлітками. Нині вони розробляють ігри, будують роботів, покращують гаджети, вигадують нові механізми.
Міжнародний день канатної дороги
17 січня відзначається Міжнародний день канатної дороги. Саме цього дня у 1871 році видано патент на канатну дорогу в Сан-Франциско. Вона була схожа на суміш трамвая та фунікулера, мала назву Clay Street Hill Railroad. 
Фото: Los Angeles Public Library photo archive
Канатні дороги — не лише розваги, прикраси міста або туристичні пам’ятки, а й повітряні траси, які використовуються як громадський транспорт. Але у багатьох місцях вони стають візитівкою та популярним туристичним об’єктом. Харківська канатна дорога через російські обстріли припинила роботу; ми сумуємо і чекаємо на нову зустріч із «канаткою»!
Міжнародний день наставництва
З 2017 року 17 січня відзначається у світі як Міжнародний день наставництва. Таке свято заснували на честь дня народження Мухаммеда Алі, легендарного боксера, який згодом став громадським діячем. Наставництво, волонтерство в цій сфері є великим суспільним благом: воно сприяє вихованню молоді та дорослих, долає стереотипи щодо раси, статі, орієнтації, релігії, інвалідності.
Батьки, вчителі, важливі дорослі, зірки мистецтва, шоубізнесу і спорту впливають на формування кругозору та світогляду, створення кращого світу. Наставництво змінює і людину, і суспільство як на місцевому, так і на глобальному рівні.
