15 січня 1776 року у Львові вийшло перше відоме періодичне видання на території України: Gazette de Leopol («Львівська газета»). Газета була тижневиком та інформувала читачів про політичні новини Європи. Географія повідомлень охоплювала весь культурний світ, це переважно були переклади й передруки з французьких та німецьких газет.
Були також новини зі Львова та з життя Великої України: опис Львівських контрактів (ярмарку), різноманітних святкових подій типу іменин цісаря, нариси про плавання на Чорному морі та освоєння узбережжя, новини торгівлі. Об’яви рясніли діловими пропозиціями: наприклад, друкар Піллер повідомляв покупцям про книжки в його книгарні французькою, латинською, німецькою та польською мовами.
У цей день у 1941 році у Львові почався закритий політичний процес над 59 членами ОУН. Після приєднання до урср Західної України почалася її радянізація та переслідування патріотично налаштованих людей. Серед заарештованих віком від 15 до 30 років було багато учнів старшої школи. 22 жінки та 37 чоловіків звинуватили у підготовці збройного повстання. До смертної кари було засуджено 42 людей, з них 11 дівчат.
Решта отримали довгі строки концтаборів, заслання з конфіскацією майна і позбавлення громадянських прав. Згодом стратили 19 осіб, інших засуджених перевели до тюрми. Частина загинула у червні 1941 року на початку війни, коли нквс вдався до масового знищення в’язнів. Дехто зумів втекти і продовжити боротьбу, серед них — перший командир УПА Дмитро Клячківський.
Фото з кн.: Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський «Клим Савур»
15 січня 1871 року народився Агатангел Кримський, український історик, орієнталіст, письменник, поет і перекладач кримськотатарського походження. У 18 років він досконало знав 8 мов, а до кінця життя — понад 60. Учений жартував, що легше знайти мову, яку він не знає, ніж порахувати, скільки знає. Лазар Каганович пропонував йому скласти російсько-український словник, але той рішуче відмовився: «Не хочу ризикувати своїм чесним ім’ям».
Кримський був одним із фундаторів Академії наук України, створив школу орієнталізму. Він автор першої в світі історії арабської літератури, досліджень «Українська граматика», «Давньокиївська говірка», «Українська мова. Звідки вона взялася і як розвивалася». Кримський видав три збірки поезій і перший український філософський роман. У 1941 році його заарештували як ідеолога українського буржуазного націоналізму, ніби він роками очолював націоналістичне підпілля.
Доля вченого невідома: за офіційною версією, у 1942 році він помер у кустанайській тюремній лікарні, та місце поховання досі не знайдене. Учень Агатангела Кримського історик Омелян Пріцак називав його «найкращим кримським подарунком Україні».
15 січня 1992 року музикою Державного гімну України була затверджена мелодія пісні «Ще не вмерла Україна» Михайла Вербицького. Вона була фактичним гімном УНР та ЗУНР, згодом — Карпатської України. В срср її виконання переслідувалося як прояв українського буржуазного націоналізму. Гімн був урочисто виконаний після ухвалення Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991 року у приміщенні Верховної Ради. «Коли гімн пролунав, у мене очі стали вологими, і в залі жінки плакали», — згадував Леонід Кравчук. Проте у парламенті домінуючі позиції займала комуністична більшість, і через її спротив текст гімну був затверджений аж через 11 років.
15 січня відзначається День народження Вікіпедії — універсальної енциклопедії. Вона надає можливості вільного обміну знаннями, здобутими всім людством. Першими відомими енциклопедистами були філософи Арістотель та Пліній. У середні віки в Європі з’явилися глосарії, у нові часи — спеціалізовані енциклопедії з різних галузей знань та універсальні енциклопедії: француза Дені Дідро, Британська енциклопедія.
Першим енциклопедичним твором в Україні вважають «Синопсис» Інокентія Ґізеля. Поява інтернету відкрила надзвичайні можливості доступу до інформації. 15 січня 2001 року Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлс відкрили Вікіпедію, її статті можуть редагувати всі користувачі інтернету. У Вікіпедії нині представлені статті на 309 мовах. Український розділ складається з понад мільйона статей і посідає 17 місце за їхньою кількістю.
Фото: dpa
У третю неділю січня (цьогоріч — 15 числа) проводиться Всесвітній день релігії. Народи планети відрізняються віруваннями, мають різні переконання, звичаї, традиції й обряди. Найпоширеніші світові релігії — християнство, іслам, іудаїзм. Незважаючи на відмінності, у релігіях, навіть самих чудернацьких, подібні базові цінності та принципи. У 1949 Всесвітній дня релігії встановили, аби підкреслити: після століть релігійної ворожнечі настав час релігії як сили, яка шукає спільне, а не розділяє. Це ніби заклик до людей бути толерантнішими та лояльнішими до вірян інших конфесій.
Фото: pixabay
Ще сьогодні святкують День капелюшка, День бублика, Всесвітній день снігу. Багато хто любить зиму саме через сніг, що здається справжнім дивом. У різних народів є старовинні міфи й легенди про сніг. За однією з найкрасивіших, сніг — від ангелів, що колись повстали проти Бога. Переможені у битві ангели падали й втрачали пір’я з крил, і воно покривало землю. Сніг створює відчуття чистоти, якусь дитячу атмосферу казки. А найбільше в захваті від снігу люди, які люблять зимові види спорту. І от щоби залучити до зимового спорту людей, а особливо — дітей, Міжнародна федерація лижного спорту заснувала це свято веселих зимових розваг.
Фото: pixabay
https://nakipelo.ua/14-sichnya-tsey-den-v-ukrayini-ta-sviti/
