12 січня. Цей день в Украiнi та світі

today

Сьогодні одне з найважливіших церковних свят — Хрещення Господнє, яке західні християни відзначають у першу неділю після Богоявлення. Ця легендарна подія знаменує хрещення Ісуса Христа у водах річки Йордан. Ісус прийняв таїнство хрещення від Іоанна Хрестителя. Коли виходив на берег, з небес пролунав голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус — Його Син, а з висоти на плече зійшов білим птахом Святий Дух.

У християнстві це таїнство засвідчує втілення триєдиного Бога та місії Христа на землі. Приймаючи обряд, вірянин стає ніби причетним до життя Спасителя. Тому обряди на Хрещення символізують таїнство очищення душі християнина від всіх гріхів.

Щороку 12 січня у нас у державі відзначається День українського політв’язня — на честь осіб, заарештованих через політичні переконання. Традиція запроваджена з 1975 року на пропозицію В’ячеслава Чорновола, аби протистояти репресіям і жорстокості режиму. Причиною спочатку були репресії радянського тоталітаризму проти української інтелігенції.

Саме в ці дні у 1972 році одночасно заарештували більшість представників національного руху: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола та інших. Розпочався «генеральний погром» українського шістдесятництва. Провідні діячі дістали роки ув’язнення в таборах суворого режиму, заслання в Мордовію, Сибір і Казахстан. Радянська влада придушувала визвольний рух українського народу, а зараз російський режим розгорнув терор проти українців — тож День політв’язня актуальний і донині. 


Фото: фейсбук-спільнота «В’ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ ЯК ЯВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ Й ПОЛІТИКИ»

12 січня 1961 року набула чинності Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН. Ця Конвенція встановлює правове визначення геноциду за ініціативи юриста Рафаеля Лемкіна. Всім країнам-учасницям належить запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час. Нині 149 держав світу ратифікували Конвенцію. 

12 січня 1894 року народився Юліян Вассиян, український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, справжній ідеолог ОУН. Вассиян не був кабінетним теоретиком: у 1914 році він добровольцем вступив до Української Галицької Армії. Він пройшов драматичний, сповнений смертельної небезпеки шлях українського вояка, який із зброєю захищав честь нації і молоду Українську державу. За проукраїнську діяльність кілька років перебував у польській в’язниці, а під час Другої світової поневірявся уже в німецьких тюрмах і концтаборах. Тематика творів Юліяна Вассияна — роздуми про завдання та проблеми українців у боротьбі за здобуття національної державності. Також цікаві його погляди на загальні суспільно-філософські проблеми.

12 січня 1877 року народився Гнат Мартинович Хоткевич — український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, театральний і політичний діяч. Він був одним з найпопулярніших письменників в Україні, вийшли його «Твори» у 8 томах. Найбільш продуктивним на літературній ниві Хоткевич був у Харкові. Тут він здобув популярність як талановитий поет, драматург, прозаїк, перекладач. Проте з початку 30-х років Хоткевич зазнав жорстоких переслідувань з боку партократії: його звинуватили в націоналізмі, не публікували творів, шельмували у пресі. Політично ненадійний, Хоткевич став жертвою сталінського терору: в 1938 році його розстріляли. 

Фото: Читомо

У цей день у 1907 році народився Сергій Павлович Корольов, творець космонавтики срср, який називав себе українцем. Перед тим, як стати головним конструктором ракетно-космічних систем, був в’язнем концтаборів ГУЛАГ. Під керівництвом Корольова було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі. Завдяки йому відбувся перший політ людини в космос та вихід людини у відкритий космос, запрацювала орбітальна станція. Він був причарований зоряним небом і дуже любив Україну.

А пісня «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю» спонукала творця світової космонавтики до зацікавлення польотами. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…». Саме Корольов і його колеги дали старт науково-технічній революції, яка змінила світ до невпізнання. Тож крок усього людства у незвідане почався з української пісні. 

Фото: На Скрижалях

12 січня 1909 року народилася наша дивовижна художниця Марія Оксентіївна Примаченко. Вона уславлена майстриня у жанрі «наївного мистецтва», авторка понад 800 картин, настінних хатніх розписів. Ми одразу розуміємо джерела її натхнення в орнаментах і персонажах: це українська природа, тварини, казки та довкілля. Творчість Марії Примаченко славиться і в рідному селі, і в усіх куточках світу: це медяники у вигляді фантастичних звірів, весільних виробів з тіста, і старовинні тканини, килими, вишивки, витинанки.

Примаченко об’єднала малюнок і живопис. Її рослини, пелюстки квітів, фантастичні тваринки ніби живі та подані у взаємодії. Під час російського вторгнення в Україну 27 лютого 2022 року в Іванкові Київської області згорів історико-краєзнавчий музей, де зберігалися десятки робіт Марії Примаченко. Проте місцевим жителям вдалося врятувати більшість картин.
 

Фото: Мій Київ


https://nakipelo.ua/9-sichnya-tsey-den-v-ukrayini-ta-sviti/

Читайте також

Total
0
Share