11 січня святкують Міжнародний день «Дякую». Вперше в історії слово вдячності з’явилося у словнику, виданому в Парижі в 1586 році. Втім, фактично французьке «merci» з’явилося набагато раніше та означало заробіток. Цим словом просили про милість у Бога та одночасно дякувати йому. А взагалі слова подяки люди промовляли у сиву давнину. Ще в часи Давнього Риму Цицерон вважав вдячність найважливішою людською чеснотою. Українці для висловлення вдячності кажуть «дякую» та «спасибі». Українське «дякую» на письмі з’явилося у XVI сторіччі, та насправді це слово є набагато старшим. Подібне є у німецькій мові, голландській, у мовах народів Скандинавії, у західних слов’ян та білорусів. Не виключається навіть версія походження ще з давнього санскриту. Тож «дякую» справді є одним з найдавніших слів. Головне ─ не забувати щиро дякувати оточуючим за добрі справи.
11 січня ─ Міжнародний день рівності на роботі. Це не те щоб свято ─ швидше, привід нагадати про нерівність і несправедливість, що існують дотепер. Мета цього дня ─ заохочення різноманіття робочих місць, боротьба з дискримінацією за ознакою статі, віку, релігії чи раси. У більшості демократичних країн діють антидискримінаційні закони, але нерівність та упередженість роботодавців все ще поширена в світі. Боротьба за рівність триває вже десятиріччя. Скажімо, для досягнення економічної рівності між чоловіками і жінками потрібно 170 років. Ще одна мета дня ─ прискорити цей процес, аби роботодавці спиралися на досвід, знання та навички.
Ще сьогодні відзначають кілька дотепних свят: наприклад, День «Дізнайся своє ім’я азбукою Морзе» або День «Вже не Новий рік».
10 січня святкують Всесвітній день метро. Саме цього дня 1863 року в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену. Вона мала довжину всього 6 кілометрів, але ця подія стала по-справжньому революційною для розвитку міського транспорту. Нині метро — ключова частина міської інфраструктури. А в Харкові протягом повномасштабної війни метрополітен став справжнім сховищем для харків’ян, врятувавши не одне життя від російських ракет і снарядів.
11 січня 1981 року в радянському союзі відбулася акція протесту молодих киян. У цей день учасники Київського демократичного клубу Сергій Набока, Лариса Лохвицька, Інна Чернявська, Леонід Мілявський та Наталка Пархоменко розклеїли в Києві листівки з текстом: «Співвітчизники! 12 січня ─ День українських політв’язнів. Підтримаємо їх!». Усіх затримала міліція вже увечері. За цю акцію більшість учасників ув’язнили на три роки. Навіть у суцільно тоталитарному срср українці знаходили сміливість протестувати проти політичних репресій.
11 січня 1875 року народився Рейнгольд Глієр ─ київський композитор, диригент, просвітник. Це справжній корифей української класичної музики. Глієр професорував у Київській консерваторії, був її директором, організував учнівський симфонічний оркестр. Глієр сам багато концертував в різних містах країни та світу як диригент і піаніст, і завдяки йому до Києва приїжджали світові зірки. Він захоплювався народною музикою та образами, створив симфонічну картину «Гайдамаки» за Шевченком, симфонічну поему «Заповіт», також «Запорожці», балет «Тарас Бульба». Ще одна дна заслуга Глієра ─ формування вітчизняного балету і розвиток жанру концерту. Його творам притаманна лірика, віртуозність і душевне піднесення. Творча спадщина музиканта велика: понад 130 романсів, хорові твори, три симфонії, кілька опер, балетів, музика до фільмів і спектаклів.
Фото: salvemusic.com.ua
11 січня 1913 року народився Василь Степанович Кук, славетний повстанець, лідер українського визвольного руху. Це генерал-хорунжий, командир «УПА-південь» та останній головнокомандувач УПА після загибелі Романа Шухевича з 1950 до 1954 року. Він послідовно боровся за волю України і з польською дискримінацією, і з німецькими нацизмом, і з радянським пригнобленням. Два роки провів у польській тюрмі, а після нападу Німеччини на срср Василь Кук очолив ОУН задля війни з нацистськими окупантами. Від 1944 року українські партизани зосередилися на боротьбі проти сталінського тоталітарного режиму. Василь Кук зброї не складав. У 1954 році його заарештували, засудили до тюрми, згодом помилували, але кожен крок контролювали кдб. Після відновлення незалежності України Василь Кук написав цікаві твори про ОУН і УПА, про діяльність Романа Шухевича та Степана Бандери. У 2002 році він відмовився від звання Героя України: сказав, що не може прийняти відзнаку, поки бійці УПА не визнані учасниками боротьби за незалежність. «Найважливіше, ─ відзначав Василь Кук, ─ що ми маємо свою Українську державу».
Фото: архів ЦДВР
https://nakipelo.ua/9-sichnya-tsey-den-v-ukrayini-ta-sviti/
