10 лютого 1773 року народився Василь Назарович Каразін, засновник Харківського університета
Домашнім вчителем Василя був Георгій Сковорода, коли після неспокійних мандрів гостював у маєтку батьків. Може, звідти йшов бунтівний характер Василя та його любов до Слобожанщини. Багато хто з сучасників Каразіна з посмішкою сприймали його ідею перетворити Харків, тодішнє провінційне місто, на «українські Атени». Але вже за життя Василя Назаровича Харківський університет, закладений у 1805 році, став справжньою зіркою. Він спричинив появу перших на теренах підросійської України наукових товариств, газет, журналів та альманахів, літературних гуртків. За славою нашого університета часто губляться наукові здобутки самого Каразіна. А він став новатором сільського господарства, створював нові сорти хлібних культур, рису, побудував лабораторію у своїй садибі, винайшов нові барвники, розробив спосіб виготовлення високоякісного цементу. Каразін у 1823 році здобув штучний діамант, на два роки раніше іноземців. Василь Назарович винайшов спосіб виробництва господарчого мила та свічок, що горіли яскравим світлом без кіптяви, розробив методику вигонки спирту з картоплі. Каразін започаткував створення метеорологічних станцій у всій державі. Але вся геніальність вченого й просвітника не допомогла, коли він проявив політичну позицію. За критику царату Каразіна ув’язнили у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення він жив під наглядом поліції у своєму маєтку.
10 лютого 1895 року народився Василь Вишиваний, ерцгерцог Вільгельм Габсбург
Це загадкова і велична постать української історії: нащадок королівської династії Габсбургів, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР. Його вважали претендентом на гетьманську булаву. Юний Габсбург захопився українською історією та літературою, вивчив мову. У битвах Першої світової він командував українською сотнею, а під одностроєм носив подаровану солдатами вишиванку. Згодом він отримав звання полковника Армії УНР, працював у Міністерстві військових справ, створював в Україні військові школи. Після поразки Української революції жив у Відні. Під час Другої світової війни Вільгельм співпрацював із французьким рухом Опору та з українським підпіллям. Це виявилося фатальним: в 1947 році його заарештувала радянська секретна служба СМЕРШ. Його звинуватили в роботі на іноземні розвідки і що нібито його готували до українського престолу. Вільгельма Габсбурга відвезли до Лук’янівської в’язниці Києва. Допитували його російською, він відповідав українською. Оголосили вирок: 25 років таборів, та у 1948 році Вільгельм Габсбург помер у лікарні в’язниці. Так закінчив земний шлях Василь Вишиваний, один із найбільш романтичних і загадкових героїв українського національного Відродження.
Фото: photo-lviv.in.ua
10 лютого 1940 року в Кракові Степан Андрійович Бандера та група його прихильників створили Революційний Провід ОУН
10 лютого 1940 року в Кракові Степан Андрійович Бандера та група його прихильників створили Революційний Провід ОУН.
Це поклало початок розколу організації, утворилося дві фракції. Інша фракція мала за лідера Андрія Мельника. Бандерівська команда іменувала себе ОУН(р) — революційна. Мельниківці використовували назву ОУН(с) — солідаристи. Розкол організації вилився в запекле протистояння, і це згубним чином вплинуло на справу створення української самостійної держави. У червні 1941 року у Львові бандерівська ОУН проголосила «Акт відновлення Української держави», а мельниківці виступили із його засудженням, бо хотіли зробити це в Києві. Міжфракційні чвари тривали всю Другу світову війну та продовжилася навіть в еміграції після закінчення активної фази боротьби в Україні.
10 лютого 1903 року народився Охрім Севастьянович Кравченко: український «бойчукіст», монументаліст, живописець і графік
Кравченко був натхненником дисидентів, шістдесятників, яскравим митцем школи Михайла Бойчука. Художник працював у старовинній техніці яєчної темпери, не використовуючи фарби фабричного виробництва. Палітра його полотен нагадує стародавні фрески, у картинах відчутно потяг до національної тематики, до вічних тем народного буття. Кравченко потерпав від репресій, був у засланні, звинувачений у антирадянщині та мистецькому «формалізмі». Після звільнення митець викладав, розписував церкви, розробив дизайн телевізорів «Верховина», «Трембіта», «Україна». Для нащадків збереглося 170 художніх творів, 140 малюнків, акварелей, пастелей, ескізів і замальовок.
Ілюстрація: collection-lvivgallery.org.ua
9 лютого в історії України
