1 лютого 1930 року в срср вийшла постанова, яка стала підґрунтям масової колективізації
Вона називалася «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Почалася «ліквідація куркульства як класу». Розкуркулених розстрілювали, ув’язнювали в тюрмах і таборах, висилали у віддалені місцевості срср разом із сім’ями. Майно репресованих конфісковували. Така терористична політика мала за мету відібрати майно селян і змусити їх об’єднатися в колгоспи.
1 лютого 1842 року народився художник Володимир Орловський
В юності він брав уроки малювання у Тараса Шевченка, навчився писати «сухопутні» та морські пейзажі. Йому вдавалися гарні українські замальовки, його картини купував цар, члени імператорської родини та московські аристократи. Проте Орловський відмовився від честі стати придворним художником і вирвався додому, до улюбленої України. 
Фото: pslava.info
В Асканії-Новій він керував оздобленням дендропарку; згодом став одним із засновників Київського художнього училища. Картини Орловського з успіхом виставлялися на експозиціях у Парижі, США, у музеях живопису світових столиць. 
1 лютого 1930 року в Торонто народився видатний український митець Микола Бідняк
Це живописець, графік, майстер іконопису, в якого немає обох рук. Під час Другої світової війни доля закинула його сім’ю до Німеччини, там із 10-річним хлопцем сталася біда: від вибуху міни він втратив обидві руки та пошкодив око. Згодом повернувся до Канади, навчився писати й малювати, тримаючи олівець чи пензель у зубах.
Микола Бідняк розписував церкви, малював рекламу, плакати, ікони, створив іконостаси для українських церков у Ванкувері, Калґарі та в інших містах Канади з українськими громадами. Міжнародні виставки принесли йому низку нагород, а також подяку й благословення Папи Римського Павла VI за Плащаницю для Папської Колегії в Римі.
Фото: espreso.tv
1 лютого 1951 року День народження святкує Мирон Богданович Маркевич, український футболіст і заслужений тренер
На тренерському містку він досягав успіху зі львівськими «Карпатами», із «Дніпром» грав у фіналі Ліги Європи УЄФА, а ми його любимо за роки наставництва у харківському «Металісті». Під керівництвом Маркевича «Металіст» завоював бронзові медалі Чемпіонату України, яскраво грав у європейських змаганнях. А коли Мирон Богданович очолював національну збірну України з футболу, то національна команда відзначилася перемогами і лише однією нічиєю. Зараз тренер розвиває дитячий футбол і багато допомагає українським військовим, їздить у зону бойових дій.
«Хлопці там щодня під обстрілами, кожен день в небезпеці. Вони справжні герої. Була історія з фанатом “Металіста”, який воює на передовій, був у багатьох гарячих точках. Він спершу не повірив, що я там — аж коли прийшов. Я підписав йому футболку».
Фото: pictures.ua.tribuna.com
Їхні героїчні імена: що означають назви підрозділів ЗСУ
Чому у 72-ї бригади на шевроні череп, а 24-та бригада — Королівська? Хто такі Лицарі Зимового походу, чиє ім’я носить 28-ма ОМБр? Робимо екскурс в історію назв героїчних українських підрозділів.
