російська пропаганда в минулі тижні знову працювала по двох головних цілях у Харкові: посіяти паніку й перекласти відповідальність за російські удари на Україну.
Для цього пропагандисти будували теорії змови, видавали бажане за дійсне і продовжували невдалі спроби стати фотомонтажерами.
Всі тікають з Харкова!
російський телеграм-канал «Харьков Наш!» опублікував відео з чергою на залізничному вокзалі Харкова. Автори стверджують, що люди нібито масово намагаються виїхати за кордон через мобілізацію, економічні проблеми та тривалу війну. Пропагандисти використали реальне відео черги, але додали до нього нічим не підтверджене пояснення про масову «втечу» харків’ян.
Насправді черга пов’язана зі зміною правил проходу до потягів. З 28 червня всі пасажири, які прямують до платформ №1–6 вокзалу «Харків-Пасажирський», мають пройти через металодетектори та перевірку багажу. Раніше така процедура переважно стосувалася пасажирів, які виходили на першу платформу.
В «Укрзалізниці» пояснили зміни літнім графіком. Потяги далекого сполучення, зокрема міжнародні, тепер можуть відправлятися з різних платформ. Тому перевірку поширили на всіх пасажирів, які проходять до перонів. Через додатковий контроль людей просять приїжджати на вокзал завчасно.
Як школярі Харківщини ховають бензовози
17 липня Телеграм-канал «Первый Харьковский» опублікував фотографії бензовоза нібито на території школи в селищі Високий під Харковом. Автори стверджують, що паливозаправники ховають у навчальних закладах, аби спровокувати російські удари й заробити на відбудові.
Будівля на фото має ознаки типового радянського проєкту №222-1-126. Це триповерхова панельна школа, яку почали будувати на початку 1970-х років.
Школи у Високому мають іншу історію та архітектуру. Дві з них збудували ще у 1920-х роках, одну — у 1965 році.
Єдиний навчальний заклад, нове приміщення якого з’явилося вже після розробки проєкту №222-1-126, — Зеленогайський ліцей. Він переїхав до нової будівлі 1971 року. Однак ліцей зведений із цегли, а його фасад і планування не збігаються з будівлею на опублікованих фото.
На зображенні росіян впізнається бензовоз АПЗ-11.0 на базі IVECO Eurocargo. Довжина цієї моделі — близько 6,27 метра, колісна формула — 4×2. Однак на одному фото видно двовісну вантажівку, а на іншому — тривісну з колісною формулою 6×4..
Не збігаються і пропорції. На фото бензовоз займає понад половину простору під аркою. За такого масштабу його довжина мала б становити щонайменше десять метрів, що не відповідає параметрам АПЗ-11.0.
Тривісні IVECO з формулою 6×4 можуть мати довжину від шести до десяти метрів. Вантажівка з такими габаритами також не могла б заїхати та стояти в показаній арці так, як це зображено на фото.
«Харківці самі по собі вдарили “Бандероллю”. А може і не “Бандероллю”»
Телеграм-канал «Первый Харьковский» стверджує, що 17 липня по вулиці Клочківській у Харкові влучила українська ракета протиповітряної оборони. Як докази автори наводять відсутність великої вирви та сліди від уламків на червоному автомобілі.
Автори каналу заявляють, що «Бандероль» нібито містить стільки ж вибухівки, як 250-кілограмова авіабомба, а тому мала залишити велику вирву.
Це неправда. За даними Головного управління розвідки, «Бандероль» оснащена бойовою частиною ОФБЧ-150 загальною масою 114,3 кілограма. Безпосередньо вибухової речовини в ній — 49,5 кілограма.
Для порівняння, у поширених модифікаціях ФАБ-250 вказують близько 99 кілограмів вибухової речовини. Тобто пропагандисти завищили заряд «Бандеролі» приблизно вдвічі.
Також ОФБЧ-150 є осколково-фугасною бойовою частиною — тобто сліди від уламків поблизу місця її вибуху не суперечать заявленому типу російського боєприпасу. російські війська вже застосовували під час ударів по Харкову безпілотники зі шрапнеллю як додатковий елемент ураження. У березні 2026 року після такої атаки численні дрібні пошкодження зафіксували на фасаді житлового будинку та припаркованих автомобілях.
«Черепашки-ніндзя підривають Харків»
Телеграм-канал «Первый Харьковский» заявив, що вирви після російських ударів по Харкову та Києву нібито створюють українські військові. За його версією, міни підвішують у каналізаційних колодязях, а підриви видають за ракетні влучання.
Єдиним джерелом цієї версії канал називає анонімного «спеціаліста». Жодних підтверджень: залишків мін, підривного пристрою чи результатів експертизи — у дописі немає.
Одним із прикладів пропагандисти називають удар по вулиці Римарській у Харкові. російська атака сталася ввечері 5 червня 2023 року. За даними Харківської ОВА, росіяни застосували ракети С-300.
Влучання пошкодило дорогу, водогін і чотири житлові будинки. Вода з розбитої мережі заповнила вирву. Саме пошкодження підземних комунікацій пропагандисти видали за підтвердження підриву зсередини колодязя. Ця версія не відповідає ані характеру руйнувань, ані характеристикам боєприпасів.
Бойова частина поширених ракет сімейства 5В55 для комплексу С-300 важить близько 133 кілограмів і містить приблизно 47 кілограмів вибухової речовини. Протитанкова міна ТМ-62, одна з найпоширеніших в Україні, — близько 7–8 кілограмів.
До того ж наслідки ракетного влучання визначає не лише маса вибухівки. Ракета вражає поверхню на високій швидкості, а її бойова частина містить додаткові уражальні елементи. Тому «сумка з мінами» не є рівноцінною заміною ракетного боєприпасу.
Твердження, що після таких ударів не проводять експертиз, також неправдиве. Після обстрілу центру Харкова 27 серпня 2022 року слідчі знайшли у вирві на Павлівській площі уламки ракети С-300. У грудні 2023 року залишки ракет цього комплексу виявили після удару по транспортному депо.
Придумані цитати Тараса Чмута
Телеграм-канал «Первый Харьковский» приписав директору фонду «Повернись живим» Тарасу Чмуту заяву про нібито знищення росіянами понад 250 українських автозаправних станцій за місяць. Канал також стверджує, що росіяни знищили майже всі АЗС у радіусі 150–200 кілометрів від фронту.
Чмут таких цифр не називав. В інтерв’ю «Українській правді» він говорив про подальші російські удари по паливній інфраструктурі та перелічив області, де вони можуть посилитися: Житомирську, Київську, Чернігівську, Полтавську, Черкаську, Одеську та Херсонську. За його словами, мета таких атак — терор населення, виснаження суспільства та ускладнення роботи економіки й військових.
