У день 7 листопада в Харкові урочисто відкрив двері добудований Держпром — споруда, без якої сьогодні важко уявити місто. Комплекс був задуманий як адміністративний центр промислових установ і трестів, та зрештою пам’ятка стала маніфестом нової архітектури, ба навіть — нової епохи. Це було втілення інженерної сміливості й амбіцій тоді вже великого, насиченого життям мегаполіса.
Держпром за свій поважний вік бачив різні епохи, надихав письменників і художників, обростав міськими легендами та пережив не одну драматичну сторінку історії. Будівля стала серцем Харкова — і не дивно, адже вмістити в собі стільки любові, скільки це місто заслуговує, щоб із цієї точки вона пульсувала далі артеріями вулиць, міг лише такий залізобетонний велетень.
А ви багато знаєте про Держпром? До річниці його відкриття пропонуємо перевірити свої знання в тесті.
Почнемо з простого. У якому році завершили будівництво й урочисто відкрили Держпром?
Держпром будували з 1925 до 1928 року. Урочисте відкриття відбулося 7 листопада 1928-го. Для споруди такого масштабу це був надзвичайно короткий термін. Тоді Харків був столицею Української сср, а новий адміністративний комплекс мав уособлювати індустріальний розвиток.
А тепер щось цікавіше! Силует Держпрома складений із прямокутних масивів, поєднаних арками, а сама будівля має вигнуту форму. Якщо придивитися до ширшої панорами площі, можна помітити його схожість з нинішніми корпусами Університету імені Каразіна. Ці будівлі ніби огинають круглий сквер єдиною дугою, розмежованою арками та початками вулиць. Чому так?
Держпром і сусідні будівлі планувалися як єдиний архітектурний ансамбль, з якого починалася б система вулиць прилеглого району Задержпром'я. Принцип урбаністичного планування був запозичений із США — зокрема, радіально-кругова система вулиць Задержпром'я. «Оком», з якого розходилися б вулиці, був архітектурний ансамбль на площі — і зокрема Держпром. Щодо арок Держпрома — вони частина ідеї облаштувати різні маршрути відходу з головної площі після великих демонстрацій, аби уникнути давки і травматизму. Звідси ж ідея круглого скверу: рухаючися від площі в бік Сумської, саду Шевченка, дугою довкола скверу, натовп міг рівномірно розподілятися різними вулицями.
Від перших днів Держпром носив неофіційне ім'я «Непроханий гість». Звідки воно взялося?
На конкурс 1925 року подали 17 проєктів. Автори виступали під девізами, що приховували імена: «Шах і мат», «Винт», «Конструкція і симетрія» тощо. «Непроханий гість» — девіз, під яким подано проєкт переможців конкурсу. Його втілення ми і бачимо на площі. Подейкують, назва така, бо переможний проєкт вирізнявся новаторською композицією, функціональністю, а також технологією, якої ніхто тоді не очікував побачити в таких масштабах. Утім, чому автори обрали таку назву, невідомо. Тож версії про конфлікт із владою чи прихований символізм краще залишити для міських легенд.
Скільки архітекторів працювали над проєктом, який переміг у конкурсі на будівництво Держпрому?
Переможний проєкт розробили троє архітекторів: Сергій Серафімов, Самуїл Кравець і Марк Фельгер. Будівництвом керував інженер Павло Роттерт. Тож якщо десь побачите перелік із чотирьох прізвищ, не поспішайте шукати четвертого архітектора: Роттерт відповідав за інженерний бік реалізації проєкту.
У чому полягала інноваційність архітектурного проєкту?
Держпром вважається першим радянським хмарочосом, зведеним на монолітному залізобетонному каркасі. Ця технологія вже використовувалася в будівництві пару десятків років на той момент, але вперше була застосована в таких масштабах. Залізобетонний каркас дозволив «розвантажити» стіни й надати фасадам будівлі її оригінальної впізнаваності за рахунок величезної площі скління, характерної для інновативного в ті часи конструктивізму.
Роботами якого італійського живописця, ймовірно, надихався бойчукіст, представник генерації Розстріляного відродження Іван Падалка під час створення гравюри «Будівництво Держпрому» у 1927 році?
Іван Падалка належав до школи бойчукістів. Під менторством Михайла Бойчука митці надихалися візантійською манерою живопису, іконописними канонами. У цій упізнаваній манері з навмисно викривленою перспективою творили й митці інших періодів — зокрема, епохи Проторенесансу. Їхню творчість бойчукісти також вивчали і черпали з неї натхнення. Одним із найвизначніших митців Проторенесансу був живописець Джотто ді Бондоне — саме з його фрескою «Народження Богородиці» ми бачимо разючу схожість в характері ліній кривої перспективи на гравюрі Падалки. Також ми знаємо, що в роки роботи в Харківському художньому технікумі, а згодом і в Київському художньому інституті Падалка викладав студентам роботи Джотто.
Який міжнародний охоронний статус має Держпром?
У 2017 році Держпром внесли до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це важливий крок на шляху до можливого включення пам'ятки до основного Списку, але не те саме, що остаточне визнання об'єктом світової спадщини. Крім того, у 2023 році будівлю внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції.
Який набір міських легенд пов'язують саме з Держпромом?
Легенди про Держпром — окрема частина міського фольклору. Розповідають про нібито зашифровану в архітектурі мелодію «Інтернаціоналу», таємні підземні тунелі та про привида чиновника. Утім, це саме легенди: переконливих доказів існування зашифрованих нот або розгалуженої таємної мережі тунелів немає. А історія про привида належить до міських переказів.
Кому з письменників Розстріляного відродження належать слова про Держпром: «Будинок Промисловости. Це така грандіозна грандіоза (можна сказати, вимушена тавтологія, сіреч мало не плеоназм), якої, ми певні, не побачать за кордоном наші шановні туристи»?
Ці слова написав Микола Хвильовий у прологу до 13-ї книги «Літературного ярмарку» 1928 року. Письменник не просто захоплювався масштабом Держпрому, а й іронізував над власним захватом, називав словосполучення «грандіозна грандіоза» вимушеною тавтологією. Вийшло так, що ця фраза сама стала частиною культурної історії будівлі.
Скільки вікон у Держпромі?
Держпром має приблизно 4 500 віконних отворів. Частину історичного скління будівля втратила через російські удари по Харкову 28 жовтня та 8 листопада 2024 року. Вікна будівлі подекуди досі зашиті листами ДВП і потребують ретельного відновлення з огляду на статус пам'ятки.
А якщо тест про одну з головних харківських пам’яток вам сподобався, то можете також випробувати свої знання в тесті про пам’ятки Харківщини.
