Як вступити до українського університету після років окупації

Ви відкриваєте сайт університету й бачите, які іспити треба складати: історія України, українська мова — те, чого не вчили роками. Потім — список документів, яких у вас немає. І вирішуєте, що дуже мало. Але це не так.

Насправді для вступників з окупованих територій діють особливі умови вступу. Розповідаємо, як це працює.

Вступити можна без атестата й без паспорта

«Окупація деяких територій почалася ще 2014-го, і деякі з наших співгромадян мають виключно свідоцтво про народження. Утім, від цього не перестають бути нашими громадянами. Тому така особа може надати виключно свідоцтво про народження. За його наявності можуть запустити всі процеси, відтак особу можуть допустити до конкурсу», — пояснює Андрій Охрімовський, тимчасовий виконувач обов’язків генерального директора директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН.

За його словами, головне спрощення — те, що держава готова прийняти вас без цих документів. Саме на це варто спиратися.

Якщо немає українського атестата

Тоді вам — до освітнього центру. Раніше центри мали назву «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», але цьогоріч їх перейменували на «Освіта-Україна». Зараз таких центрів приблизно півтори сотні. Перелік можна знайти на сайті МОН у розділі для осіб із тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

Механізм такий: ви подаєте освітню декларацію — документ, де фіксуєте, яких результатів навчання досягли. На її підставі складаєте річне оцінювання. Наразі це два предмети: українська мова та історія України.

Якщо ви вже на підконтрольній території України, це переважно питання логістики: зайти на сайт, зібрати документи, доїхати до школи. З окупації той самий шлях дається важче — українські сайти заблоковані, потрібен VPN, а кожен контакт із закладом освіти несе ризик. Процедурно все це можна зробити віддалено, але час і спосіб зв’язку доведеться продумувати окремо. Про це розповідаємо далі.

«Річне оцінювання складається за спрощеними програмами, а не за загальними, які використовують у школах на підконтрольній території», — наголошує Андрій Охрімовський.

Після цього заклад освіти робить запит на видачу українського свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (раніше його називали атестатом). До конкурсу у ЗВО вас можуть допустити ще до того, як цей документ буде готовий: достатньо довідки про складене річне оцінювання.

Радміла Сегол з освітнього центру Київського авіаційного інституту покроково пояснює:

«Вступник із ТОТ реєструється через анкету на сторінці освітнього центру, надає необхідні документи: реєстрацію на окупованій території, документи, які підтверджують перебування там, або довідку про перетин пункту пропуску чи посвідчення про повернення. Також надає всі документи про освіту, які має. Іноді це українські документи, отримані екстерном, іноді документи окупаційної влади.

На основі другого виду документів формується освітня декларація. З нею вступник звертається до школи, школа проводить оцінювання та повертає нам вступника з результатами. У нас він доскладає необхідне, подає заяву, отримує рекомендацію та підтверджує її, підписує договори — після чого його зараховано».

Саме оцінювання проводить не університет, а прикріплений до нього заклад середньої освіти. Складати можна як очно, так і дистанційно — як буде у вашому випадку, варто запитати в освітньому центрі.

«Почати процес можна ще в окупації. І можна взагалі не приїжджати, якщо людина планує навчатися дистанційно чи не може виїхати. Усі процедури проведуть віддалено, і ми це неодноразово робили, бо обставини бувають абсолютно різні», — каже Радміла Сегол.

Якщо ви ще в окупації

Подати документи можна і звідти, проте у вас не буде доступу до електронного кабінету вступника: для нього потрібен український документ про освіту в державному реєстрі. Утім, є інший шлях.

«Це паперова заява засобами електронного зв’язку. Тобто особа подає не електронну, а паперову заяву, робить її фото або скан-копію та передає до приймальної комісії закладу освіти», — пояснює Андрій Охрімовський.

Водночас він наголошує, що варто врахувати заздалегідь:

«Вступник має розуміти складнощі та безпекові ризики, які, ймовірно, виникнуть. Можливо, знадобиться VPN, оскільки окупанти можуть обмежувати інтернет-доступ до необхідних ресурсів. Безумовно, найкращий варіант — це спершу виїзд на підконтрольну Україні територію».

Окупанти стежать за активністю людей в інтернеті й можуть проводити несанкціоновані обшуки та допити. Тому будь-яку комунікацію із закладом освіти варто продумувати заздалегідь — так, щоб про неї не дізналися російські спецслужби.

Чому варто написати якомога раніше

«Якщо абітурієнти не звертаються одразу до освітнього центру, процедури вже неможливо завершити. Такий кейс у нас був сьогодні: людина просто не встигне пройти оцінювання», — розповідає Радміла Сегол.

Замість НМТ — співбесіда

Національний мультипредметний тест складають у спеціальних пунктах, тобто, для тих, хто в окупації, це фізично неможливо. Тому вступники з окупованих територій від нього звільнені: замість тесту проходять співбесіду в закладі освіти.

Раніше вона була лише для тих, хто виїхав від початку січня. Тепер — для всіх, хто виїхав з 1 жовтня 2025 року. Тож якщо виїдете цієї осені, влітку вступатимете без НМТ.

«Через певні обставини особа могла переміститися раніше, та все одно не могла вчасно підготуватися повноцінно до складання національного мультипредметного тесту», — пояснює логіку змін Андрій Охрімовський.
його перетин: вона фіксує і факт переміщення з окупованої території, і дату.

Тим, хто вступає через освітній центр, крім української мови та історії, доведеться скласти ще два предмети — математику й один на вибір. Перелік розширили свідомо:

«Вступники з тимчасово окупованих територій можуть мати труднощі з українською мовою чи історією України. Тому ми доповнили перелік математикою, яка є стандартною та не залежить від того, де її вивчали, а також предметом на вибір. Це дозволить вступникам продемонструвати кращі здібності», — доповнює Андрій Охрімовський.

Обрати можна фізику, хімію, біологію, географію, українську літературу чи іноземну мову: англійську, французьку, німецьку, іспанську.

Як вступити на бюджет

Цього року рекомендації на бюджет отримали 73 129 осіб, із них 11 121 — за спеціальним вступом. За квотою-2 бюджетні місця отримали 6 319 вступників. Торік їх було 4 960.

Але на популярних спеціальностях конкурс високий для всіх. Андрій Охрімовський пояснює: кількість бюджетних місць визначає Кабмін залежно від бюджету, і між спеціальностями вона розподілена нерівномірно.

«Ніхто не гарантує вступ туди, де конкурс високий для всіх дітей. Абітурієнти повинні реально оцінити знання: важливо не тільки вступити, а й продовжувати навчання. Після зарахування немає особливих груп для дітей з окупованих територій — вони навчатимуться в загальній групі, й вимоги до них будуть такі самі», — зауважує Олександра Дворецька, керівниця напрямку розробки політик ініціативи Президента України Bring Kids Back UA.

Можливості і важливості

Щороку МОН і Кабмін складають список спеціальностей особливої підтримки, які потрібні державі для відбудови. Це інженерія, природничі науки, освіта, агросектор і транспорт. За кілька років такі фахівці знадобляться в кожній громаді, куди повернуться люди: хтось має рахувати, як тримається міст, лікувати, вчити, сіяти на розмінованих полях, вмикати світло. На цих спеціальностях більше бюджетних місць, а отже, і більші шанси на вступ.

У фонді «Голоси дітей», психологи якого працюють із дітьми й підлітками, що пережили війну та окупацію, склали перелік того, що в цей час нормально:

«При виборі спеціальностей із переліку особливої підтримки, якщо конкурсного бала не вистачило для рекомендації в межах квоти-2 і вас зарахували на контракт, високий відсоток вакантних місць може дозволити перевести вас на бюджет», — каже Андрій Охрімовський.

Для цих спеціальностей також нижчий прохідний бал на академічний грант, який частково оплачує навчання: потрібно 140 балів із двох предметів НМТ, а не 150 чи 170, як для інших. Тож якщо ви ще вибираєте між кількома напрямами, придивіться до спеціальностей особливої підтримки: там більше бюджетних місць і легше знайти роботу після випуску.

Якщо ви не встигли до вересня

Для цього є «нульовий курс» — підготовчі курси при університетах. Їх запровадили в січні 2026 року в межах проєкту «Відкритий шлях до вищої освіти». Оскільки старт був посеред року, у них з’явилася друга назва: «зимовий вступ».

Це щонайменше 90 годин занять в аудиторії з кожного з чотирьох предметів НМТ. Для пільгових категорій, зокрема для молоді з окупованих територій, навчання безкоштовне, але потрібно ходити на заняття особисто.

«Саме очний формат забезпечує якісну підготовку. Частина освітніх втрат ще з часів ковіду виникла саме через перехід на дистанційний формат, коли можна начебто доєднатися до уроку, але не вмикати камеру й не бути активним. А коли очі учня й очі вчителя бачать один одного, є безпосередня взаємодія і залученість», — зазначає Андрій Охрімовський.

Крім навчання, слухачі з пільгових категорій отримують еквівалент стипендії — один прожитковий мінімум для працездатних осіб — і компенсацію проживання в гуртожитку. Пів року ви фактично живете життям студента, ще не ставши ним: знайомитеся із закладом, викладачами, аудиторіями та освітніми програмами і вже розумієте, куди вступаєте.

Цьогоріч до проєкту долучилося понад тисяча людей, приблизно півтори сотні з них навчалися безкоштовно й отримували виплати.

«Якщо ви вирішите виїхати в листопаді, грудні, січні, у будь-який місяць — ми знайдемо, як вас адаптувати. Якщо не готові зараз до навчання, можна почати цей шлях: попрацювати з психологом, відновити документи й готуватися далі. Головне — заявити про бажання виїхати. Якщо ви кажете: я зможу це зробити в травні, бо хочу тут щось закінчити, чи мені в травні буде 18, — ми плануватимемо найкращу траєкторію для вас», — каже Олександра Дворецька.

Готуватися можна, не виїжджаючи

Перелік таких організацій невеликий і сталий: Save Ukraine, «Українська мережа за права дитини», «Компас мрії», Helping to Leave та Humanity. Усі вони працюють у межах ініціативи Bring Kids Back UA і верифіковані державними органами. Їхні контакти зібрані наприкінці матеріалу.

Ще до першого заняття варто узгодити з організацією чи репетитором, як безпечно підтримувати зв’язок. Зокрема, обговорити створення окремого акаунта без справжнього імені та інших даних, за якими можна встановити особу, використання VPN і те, як видаляти з телефону листування та іншу інформацію, що може наразити на небезпеку. Організації допомагають із цим і підбирають заходи безпеки під конкретну ситуацію.

Це важливо, адже на окупованих територіях російські спецслужби стежать за контактами з українськими організаціями й можуть перевіряти телефони. Знайдене листування може стати приводом для затримання, а надалі його можуть використати для кримінального переслідування.

«Зазвичай рівня української в абітурієнтів достатньо, аби вступити і пройти співбесіди: іспити побудовані з розумінням, що в людей є освітні втрати через відсутність доступу. Але коли молодь кілька тижнів попрацює з репетиторами, усвідомлює, що може вільно спілкуватися українською», — розповідає Діна Уріх, директорка організації «Компас мрії».

Вона згадує дівчину з Маріуполя, якій 19 років. Вона була впевнена, що вступ — не для неї. Цього року вона вступила.

Перший семестр

Початок навчання майже всім дається непросто. Хтось не розуміє, як записатися на предмет, хтось соромиться перепитати, а комусь здається, що всі навколо знають більше. А якщо ви нещодавно переїхали, додаються нове місто й нове життя.

Психологи фонду «Голоси дітей» радять не плутати те, чого ви поки не знаєте, з тим, який ви насправді:

«”Я ще не вмію” — не те саме, що “я не здатний”. “Я не знаю правил університету” — не те саме, що “я гірший за інших”. “Мені потрібен час, аби звикнути” — не те саме, що “зі мною щось не так”».

Коли здається, що не тягнете, спробуйте розкласти це на три частини. Щось ви просто ще не вивчили, і це питання часу. Щось знаєте, але робите невпевнено, — допоможе практика. А щось дійсно дається важко, і варто когось попросити про допомогу.

І ще: порівнюйте себе не з групою, а із собою в минулому. Чи ви сильніший студент за інших — на це питання немає відповіді. А от що ви знаєте нині, чого не знали ще місяць тому, — цілком можна згадати. Якщо помічаєте, що через страх пропускаєте пари, не питаєте, коли щось не зрозуміли, чи довго не можете відійти після кожної помилки — поговоріть із психологом. Це звичайна ситуація, з якою необов’язково розбиратися самому.

Як це було у Вероніки

Вероніці 17 років. Вона повернулася додому навесні 2023 року та почала наздоганяти шкільну програму.

«Що для мене було складно, — це історія України, українська література та українська мова. В усьому іншому пропусків не було: часу, перебуваючи в росії, я мала багато, бо ні з ким не гуляла, тож присвячувала його навчанню. Я не хотіла залишатися на другий рік, тому почала вчитися влітку, щоби перевестися в дев’ятий клас».

І їй вдалося! А у вересні 2026 року Вероніка вступила на міжнародне право. Зараз її навчання має такий вигляд: лекції по півтори години, французька з нуля. Через тривоги частина пар проходить онлайн — викладачі записують їх, аби ніхто не пропустив матеріал.

Що зміниться наступного року

Наприкінці серпня Верховна Рада ухвалила закон, який змінить систему вступу з 1 січня 2027 року: замість квот запроваджують гранти, зокрема соціальні, у тому числі для тих, хто раніше вступав за квотою-2. Крім того, від 2027 року розширять річне оцінювання в освітніх центрах: замість двох предметів складатимуть увесь українознавчий компонент.

Радміла Сегол радить не боятися:

«Треба пробувати, бо ніхто ніколи не знає, на що насправді здатна людина. Якщо є бажання навчатися в Україні, ми зробимо все, аби допомогти».

Куди звертатися

Освітні центри «Освіта-Україна»: перелік — на сайті МОН, у розділі для осіб із тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.