окупанти намагаються приховати власні військові злочини на Харківщині

росіяни в минулі два тижні на Харківщині намагались відбілити власні «збройні сили», перекладаючи відповідальність за їх злочини на українських військових, а також — придумати «перемоги». Розповідаємо про найцікавіші фейки окупантів.

Фейк 1: Масових вбивств цивільних на Харківщині росіянами «не існувало»

17 серпня телеграм-канал «Первый Харьковский» заявив, що в масовому похованні в Ізюмі нібито переважно лежали українські військові, яких командування ЗСУ відмовилося забирати. Також автори стверджують, що українська влада провела ексгумацію поспіхом і майже одразу оголосила похованих «жертвами російського терору».

Приводом повернутися до старого фейку став приїзд до Ізюма фронтмена гурту «Ногу свело!» Максима Покровського. Він справді відвідав місце масового поховання та записав там звернення до росіян. Доказів твердження, що музиканту за цю поїздку заплатили, російський канал не навів.

З 16 до 23 вересня 2022 року в Ізюмському лісі ексгумували 447 тіл. 425 із них належали цивільним, серед яких п’ятеро дітей. Військовослужбовців ЗСУ було 22. У частини загиблих виявили вогнепальні та колото-різані поранення, переломи, зв’язані руки та мотузки на шиї.

Не було й «миттєвої експертизи». Після завершення ексгумації судово-медичні дослідження лише призначили. Ідентифікація тривала місяцями: у червні 2023 року особи 66 загиблих усе ще не були встановлені.

російська версія про те, що в похованні лежали переважно військові, розходиться з цифрами більш ніж у двадцять разів: 22 військових проти 425 цивільних.

Фейк 2: Відсутність «вогняної кулі» видали за доказ українського удару по Харкову

9 серпня телеграм-канал «Первый Харьковский» заявив, що удар по Салтівському району Харкова нібито завдали українські військові. Доказом автори назвали відео перших секунд вибуху: на ньому вони не побачили горіння пального, яке мало бути в російській «Бандеролі» або «Герані».

Вранці 9 серпня по Салтівському району влучили три крилаті ракети S8000 «Бандероль». Одна поцілила в десятиповерхівку, інші — у складську будівлю та парк. Харківська обласна прокуратура після огляду місць ударів оприлюднила фотографії уламків «Бандеролі».

Твердження пропагандистів про пальне побудоване на хибному порівнянні. Об’єм паливного бака не дорівнює кількості пального, яка залишається в ракеті під час влучання. За даними ГУР, турбореактивний двигун «Бандеролі» витрачає приблизно 1,5 кілограма пального за хвилину в крейсерському режимі та до 1,85 кілограма на максимальній тязі. Скільки пального залишалося у конкретній ракеті 9 серпня, без даних про її маршрут встановити неможливо.

Так само відсутність великого спалаху пального в кількох перших секундах відео нічого не говорить про походження боєприпасу. «Бандероль» несе осколково-фугасну бойову частину ОФБЧ-150 масою 114,3 кілограма, з яких 49,5 кілограма — вибухова речовина. Саме її детонація формує основний вибух.

До того ж твердження про «чистий вибух без жодного горіння» не відповідає навіть наслідкам атаки. ДСНС повідомила, що після влучання у багатоповерхівку виникла пожежа, яку гасили рятувальники.

Отже, версію про український удар росіяни вивели з вигляду кількох секунд відео, проігнорувавши уламки боєприпасу на місці. Відсутність помітної «вогняної кулі» не спростовує застосування «Бандеролі», а кількість пального в її баку на момент удару пропагандистам невідома.

Фейк 3: розправа над офіцером «Хартії»

22 серпня телеграм-канал «Первый Харьковский» написав про «гучний скандал» у 13-й бригаді НГУ «Хартія». За основу взяли реальний допис лейтенанта Богдана Макогона, який публічно звинуватив командування дивізіону ARCUS у зловживаннях із бойовими виплатами та тиску на військових.

У російському дописі йдеться про нібито масові звільнення операторів БпЛА, інженерів і зв’язківців, «внутрішні зливи», які начебто підтверджують системність проблеми, а також про спроби командування виставити Макогона «неадекватом» і зам’яти справу.

У своєму первинному дописі Макогон справді писав, що з підрозділу хочуть перевестися кілька офіцерів і фахівців. Але не заявляв про «масові звільнення» чи втрату «цілої роти» через відтік спеціалістів.

Не справдився і прогноз російського каналу, що перевірка буде формальністю, а самого Макогона зроблять винним.

Після розголосу офіцер повідомив, що командування бригади відреагувало на ситуацію та розпочало службове розслідування. За його словами, санкцій за публічне звернення до нього не застосовуватимуть, а його самого переведуть до підрозділу, в якому він хотів продовжити службу.

Макогон окремо подякував командуванню «Хартії» за реакцію та назвав її адекватною.

Фейк 4: нібито вбивство Андрія Білецького

18 серпня російські медіа з посиланням на ТАСС почали поширювати повідомлення про нібито траурні візити до батьків командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького у Харкові. За версією росіян, будинок кілька годин оточували, а військові та місцеві чиновники привозили туди букети з траурними стрічками.

Так російські ресурси підживлювали чутки про можливу загибель Білецького. Джерелом історії ТАСС назвав неназваного співрозмовника в «російських силових структурах».

Того ж 18 серпня Білецький був на церемонії перепоховання Євгена Коновальця на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом. На оприлюднених того дня фотографіях він стоїть разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим та командиром 1-го корпусу НГУ «Азов» Денисом Прокопенком.

Церемонія відбулася 18 серпня за участі президента, представників уряду та військового командування. Сам Третій армійський корпус того дня також повідомив про перепоховання Коновальця.

До того Білецький брав участь і в прощанні з Коновальцем у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві. Саме Третій армійський корпус організовував цю церемонію.

19 серпня в телеграм-каналах почали поширювати повідомлення про нібито втечу двох російських військовополонених у селі Петрівське Ізюмського району. За цією версією, вони нібито вбили конвоїра, забрали його зброю, захопили Mercedes і вирушили в бік російських позицій.

Наступного дня історію підхопили російські пропагандистські ресурси, подавши її вже як «зухвалу втечу» двох російських військових.

Державна кримінально-виконавча служба України спростувала цю інформацію. У службі заявили, що з установ системи не було жодних втеч засуджених, ув’язнених або військовополонених. Окремо в ДКВС наголосили, що повідомлення про втечу військовополонених «з колонії на Харківщині» не відповідають дійсності.

Жодного підтвердження решти деталей історії — вбивства українського військового, захоплення його зброї та автомобіля — також немає. Усі вони поширювалися разом із уже спростованою версією про втечу з колонії.

«Центр протидії дезінформації» також назвав повідомлення про втечу фейком.