Антидронові сітки над дорогами та біля місць скупчення людей, бронеплівка на вікнах, бетонні укриття — частину цих засобів уже використовують або закуповують на Харківщині. Водночас, судячи з відкритих закупівель, системного застосування такого захисту безпосередньо у Харкові поки не видно.
Про способи пасивного захисту від російських дронів в етері Радіо «Накипіло» говорили з керівником Запорізького центру розслідувань Сергієм Сидоровим. Під час розмови він також перевірив закупівлі антидронових сіток і бронеплівки на Харківщині.
Антидронові сітки
Один із найбільш очевидних способів пасивного захисту — антидронові сітки. Ними можна створювати захищені коридори на дорогах та прикривати ділянки, де водій не має можливості швидко змінити напрямок руху.
Сітки можна використовувати й біля цивільних об’єктів — наприклад, захищати входи до лікарень та простір перед ними, де постійно перебувають люди.
«Мости закривають насамперед, бо на мостах немає простору для маневру, коли там дрон летить. Водіям немає куди звернути, тому ці об’єкти в пріоритеті», — пояснив Сергій Сидоров.
Під час етеру Сидоров перевірив відкриті закупівлі таких сіток на Харківщині. За його словами, їх закуповує аварійно-рятувальний загін ДСНС, окремі закупівлі є у Дергачах. Закупівель антидронових сіток структурами міської влади Харкова під час пошуку він не побачив.
Бронеплівка на вікнах
Ще один відносно простий спосіб зменшити ризик поранень під час ударів — бронеплівка на вікнах.
Вона не захищає будівлю від самого вибуху, але утримує скло, уламки якого можуть травмувати людей. Такий захист можна використовувати насамперед у лікарнях, адміністративних будівлях та інших установах.
На Харківщині такі закупівлі вже є, однак вони поки не масові. Під час перевірки Сергій Сидоров знайшов близько семи-восьми закупівель бронеплівки по області.
У самому Харкові її, зокрема, купували комунальна установа «Офіс реформ Харкова» та Салтівське трамвайне депо. Водночас, судячи із сум закупівель, ішлося про невеликі обсяги. Також бронеплівку закуповували у Чугуєві для центру реабілітації.
Під час етеру обговорювали й можливість використання такої плівки у громадському транспорті — на бокових вікнах автобусів, трамваїв та тролейбусів. Однак у розшифровці немає даних про те, що Харків уже впроваджує такий захист.
Захищені входи до лікарень
Антидроновими сітками необов’язково накривати всю будівлю. Один із варіантів — створювати захищений коридор біля входу.
Саме там часто утворюється скупчення людей: пацієнтів, відвідувачів, медиків та поранених військових.
Для Харкова, де російські безпілотники дедалі частіше атакують цивільну інфраструктуру, це може бути одним із варіантів локального захисту місць, де постійно перебуває багато людей.
Мобільні бетонні укриття
Ще один елемент захисту — мобільні бетонні укриття. Їх можна встановлювати там, де немає можливості швидко дістатися стаціонарного укриття.
Проте це значно дорожчий та складніший варіант. За даними, озвученими в етері, одна така конструкція коштує приблизно 1,5–2 мільйони гривень. Крім того, бетонні модулі мають пройти сертифікацію та випробування.
Для фінансування таких проєктів можна залучати не лише місцевий чи державний бюджет, а й міжнародних партнерів. Саме таку модель використовують у Запоріжжі, де міжнародні організації погодили фінансування частини мобільних укриттів.
Отже, частина засобів пасивного антидронового захисту на Харківщині вже використовується або закуповується. Проте, за відкритими закупівлями, які перевірили під час етеру, бронеплівку та антидронові сітки у Харкові поки не закуповують масово. Водночас досвід інших прифронтових міст показує, що захищати можна не лише дороги, а й лікарні, входи до будівель, місця скупчення людей та потенційно громадський транспорт.
