У пресцентрі «Накипіло» відбулася зустріч із начальником Харківської обласної військової адміністрації Олегом Синєгубовим. Представники харківських незалежних медіа говорили з ним про ситуацію на фронті, удари по Харкову й області, антидроновий захист, підготовку до зими, евакуацію та відбудову.
Зібрали найважливіше з розмови.
росіяни обрали кілька напрямків для тиску на Харківщині
За словами Синєгубова, найнебезпечнішими для Харківщини залишаються Куп’янський, Вовчанський та Ізюмський напрямки. Саме там росіяни намагаються атакувати позиції українських військових і шукають можливості для просування.
Окремо він звернув увагу на Богодухівський напрямок. За останні тижні росіяни активніше б’ють по Богодухову та населених пунктах поруч. Використовують «шахеди», «Молнії» та інші дрони. Цілями стають цивільні підприємства, житлові будинки, інфраструктура та АЗС.
Синєгубов каже, що росіяни намагаються не лише завдати фізичної шкоди, а й ускладнити життя цивільним.
«Ворог має на меті максимально ускладнити життя наших цивільних, щоб впливати на настрої людей», — сказав він.
Дефіциту пального на Харківщині зараз немає
За словами Синєгубова, в Харківській області працює достатньо заправок, а для цивільного населення наразі немає ризику дефіциту пального.
Водночас область готується до різних сценаріїв. Є запаси для критичних служб: рятувальників, екстреної медичної допомоги, поліції та інших структур, які мають працювати навіть під час блекаутів або перебоїв із пальним.
Бувають дні, коли на Харків летить до ста дронів
Синєгубов не назвав відсоток збиття дронів, але підтвердив, що росіяни різко збільшили кількість запусків.
За його словами, були дні, коли в напрямку Харкова летіло понад сто дронів. Частину збивають на підльоті до міста, частину пригнічують засобами РЕБ, але деякі все одно долітають або падають уже некеровано.
В області працюють над двома напрямками захисту: пасивним і активним. Пасивний — це РЕБ та інші засоби придушення. Активний — це групи, які збивають дрони.
Чому Харків поки не закривають антидроновими сітками
Антидронові сітки вже встановлюють на важливих напрямках області. У пріоритеті — Дергачівський, Золочівський, Куп’янський, Вовчанський, Ізюмський, Лозівський, Старосалтівський напрямки, північні околиці Харкова та дороги в бік Чугуєва.
Водночас військові поки не пропонують затягувати сітками вулиці самого Харкова. Це технічно складно, особливо взимку, бо сітки треба обслуговувати і ремонтувати.
Але якщо буде військова необхідність або запит від міста, область готова швидко закривати окремі логістичні маршрути. Фінансує встановлення антидронових сіток держава. Місцеві бюджети поки залучаються лише точково, коли треба швидко закрити окремі ділянки.
Приватне ППО вже працює в експериментальному режимі
Синєгубов підтвердив, що на Харківщині вже працює експериментальний проєкт так званого приватного ППО. Проєкт планують масштабувати під час підготовки до нового опалювального сезону.
Він наголошує, що Харківщина має специфічні умови: час підльоту ворожих дронів до Харкова може бути дуже коротким. Тому потрібні всі можливі засоби — від мобільних вогневих груп до важчого ППО, РЕБ і дронів-перехоплювачів.
Синєгубов каже, мобільні вогневі групи залишаються потрібними, навіть якщо їхню ефективність раніше критикували.
«У нас були випадки, коли під час сильного туману й дощу працювали лише мобільні вогневі групи, тому що інші засоби технічно не могли працювати. І вони знову показали свою ефективність.
Був навіть випадок, коли мобільна вогнева група збила реактивний “шахед”. Можна казати, що це випадковість і шанс повторення мінімальний, але це сталося — у передмісті Харкова», — каже Синєгубов.
Кругову оборону Харкова розбудовують
Синєгубов наголосив: адміністрація не визначала самостійно, де будувати фортифікації. Роботи виконували там, де це просили військові.
Зараз триває розбудова кругової оборони Харкова та інших населених пунктів. Більшість уже збудованих фортифікацій передали військовим. Частина ще проходить бюрократичну процедуру передачі, але Синєгубов оцінює готовність цього процесу приблизно у 95%.
Не вся відбудова на часі
Синєгубов пояснив, що рішення про відбудову залежить від типу об’єкта, запиту громади, безпекової ситуації та позиції профільного міністерства.
Як приклад він навів дитсадок у Старому Салтові та підземну школу в Циркунах. Обидва проєкти область не підтримала на фінальному етапі.
Це сталося через те, що дитсадок або школа в умовах цих громад можуть бути недоцільними, бо дітей треба ще безпечно довезти до закладу.
У Старому Салтові вже є підземна школа, частину її приміщень можна використати для дитсадка. У Циркунах головним ризиком назвали логістику: шлях дітей до школи може бути небезпечним через дрони та обстріли.
Будівництво онкоцентру довелося перезапускати фактично з нуля, бо попередній підрядник не впорався з масштабом робіт, а суди щодо цього проєкту тривали майже рік.
Підготовка до зими триває з урахуванням ударів по енергетиці
Синєгубов каже, що захист енергетики не має фінальної точки. росіяни змінюють тактику, тому область теж постійно змінює підходи.
«За цей опалювальний сезон одна з центральних наших ТЕЦ отримала 60 ударів “шахедами” і 26 — ракетами», — сказав Синєгубов.
Частину проєктів із захисту критичної інфраструктури область почала ще до затвердження загальнодержавних планів. До вересня 2026 року, каже очільник ОВА, мають закінчити захист частини об’єктів, ще частину захистять до початку опалювального сезону, частину — до кінця року. Деякі проєкти будуть перехідними на 2027 рік.
Мільярд боргів громад Харківщини
Загальний борг громад Харківської області за комунальні послуги без урахування Харкова становить приблизно один мільярд гривень. Найбільші борги мають великі громади, зокрема Лозівська, Ізюмська і Чугуївська. Але після компенсації різниці в тарифах частина громад, за словами Синєгубова, може навіть вийти «в плюс».
Чому люди досі не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло на Харківщині
Одна з найгостріших тем — компенсації за знищене житло там, куди комісії фізично не можуть доїхати.
Проблеми є у Вовчанську, на Куп’янському напрямку, за Осколом та в інших зонах, близьких до фронту. Щоб людина отримала компенсацію, комісія має підтвердити, що житло справді знищене, і визначити ступінь руйнування.
Для цього можуть використовувати супутникові знімки або матеріали обстеження військових. Але навіть відео чи фото не завжди дають змогу точно визначити, чи будинок зруйнований повністю.
«Ми неодноразово зверталися до Міністерства відновлення, щоб змінити підходи до визначення ступеня руйнування. Але там теж мають свою логіку: якщо зруйнований дах, це ще не означає, що будинок зруйнований повністю. Така методологія, і наразі її змінити неможливо. Тому потрібно змінювати підходи до обстеження. По Вовчанську і Куп’янську, як мені доповідають, ситуація точно зрушила з мертвої точки».
Він також звернувся до людей, яким хтось пропонує купити фото їхнього житла або допомогу з документами за гроші. Такі випадки просить одразу передавати до ОВА або правоохоронців.
В області понад пів мільйона ВПО
За словами Синєгубова, в Харківській області зареєстровано понад 500 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Цифра постійно змінюється, бо люди оформлюють або втрачають статус.
В області працюють 84 місця компактного проживання. У Харкові в таких місцях живуть до 8000 людей, ще близько 16 тисяч місць зарезервовано.
Область також шукає варіанти довгострокового житла. Наприклад, у Зміївській громаді хочуть реконструювати будівлю під 80 квартир для переселенців. Це житло не вирішить проблему, так як лишиться в комунальній власності, а не перейде у власність людей.
З небезпечних громад щодня виїжджають до ста людей
На Куп’янському напрямку, де оголошена евакуація, залишаються близько 7,5 тисячі людей. У самому Куп’янську — приблизно 420.
Також евакуація триває з Шевченківської, Великобурлуцької, Золочівської та інших громад. Там, де оголошували примусову евакуацію сімей із дітьми, за словами Синєгубова, дітей уже вивезли.
З небезпечних територій за добу виїжджає приблизно до ста людей, найбільше — з Куп’янського напрямку.
Дітей з небезпечних зон Харківщини можуть вивозити без згоди батьків
Синєгубов пояснив, як працює примусова евакуація дітей. Якщо батьки не виконують обов’язок захистити дитину, держава може забрати її з небезпечної території.
Після евакуації дитину спершу направляють до лікарні на обстеження. Паралельно служби шукають сімейну форму влаштування: родичів, патронатну родину або дитячий будинок сімейного типу. В пріоритети — саме сімейне середовище, а не інтернати.
