На одному зі стабілізаційних пунктів у Харківській області медики провели унікальну та вкрай небезпечну операцію — у пораненого військового виявили бойову частину протитанкової гранати, яка перебувала під шкірою.
Бійця доправила евакуаційна група з пораненням ноги. Він був при тямі, а медики спершу припустили, що йдеться про відкритий перелом. Однак під час огляду з’ясувалося, що в тканинах знаходиться боєприпас.
«Нам здалося, що це відкритий перелом. Хтось із нас каже: “Обережно, тут кістка стирчить!”. Ми подивилися — а це бойова частина, протитанкова граната. Набій був під шкірою, під м’язами — від сідниці і аж до правого коліна, вагою близько двох кілограмів», — розповідає ординатор хірургічного відділення Другого окремого медичного батальйону Максим Ліщенко.
Медики негайно викликали саперів, одягнули бронежилети та шоломи й розпочали втручання. Через те, що операційна була зайнята, частину обладнання перенесли в коридор і працювали там, щоб не наражати на небезпеку інших пацієнтів і персонал.
У присутності вибухотехніків лікарі виконали розріз, дістали снаряд і передали його саперам. Після цього пораненого перевели до операційної.
Сам військовий отримав поранення, коли їхав на квадроциклі до позиції та підірвався на міні.
«Міна на дорозі. Колесо, на яке припадала вся моя вага, підірвалося — мене підкинуло в повітря. Я навіть почав горіти: увесь верх, жилет. Я впав і загасив полум’я руками. Дякувати Богу, я живий», — розповів 31-річний боєць.
У харківському військовому шпиталі йому вже провели дві операції. Лікарі кажуть, що попри важкість поранення, функції ноги вдалося зберегти.
«У пацієнта перелом верхньої третини стегнової кістки, масивний дефект м’язів. Водночас м’язи життєздатні, судини не пошкоджені. Ми виконали фіксацію кістки апаратом зовнішньої фіксації. Рана велика, але наразі чиста, перспективи хороші», — зазначає травматолог Ілля Труфанов.
Начальниця відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії харківського шпиталю Ірина Ляшенко зізнається, що за 17 років роботи не бачила подібних випадків.
«Як людина з досвідом, я бачила багато чого, але такого не бачила. Колеги на стабпункті — герої. Вони зробили все можливе, щоб пацієнта можна було вже в Харкові лікувати в плановому порядку», — каже лікарка.
Медики сподіваються, що після реабілітації військовий зможе повернутися до повноцінного життя — ходити й навіть бігати.
