Локальний ринок реклами завжди був дуже дивним місцем, де можна побачити все: від реклами прасок до вибору болтів для використання у судноплавстві. Втім, з падінням рекламного ринку у Харкові деякі медіа стали неправильно маркувати свої рекламні публікації, публікувати рекламу російською мовою, а ще казино і кальяни. Ми зібрали 5 дивних речей, які рекламували харківські медіа з початку 2026 року, продивившись розділи 10 популярних медіа міста: Думка, Ґвара Медіа, NewsRoon, KharkivToday, SQ, Слобідський край, 057, Vgorode, Об’єктив і Харків Times. Більшість медіа дотримувались правиі і законодавства у вибраний період, але декілька з них містять спірні публікації, серед них 057, Newsroom i SQ.
Насіння коноплі з російськими рублями
Видання 057 у розділі “Бізнес-новини” у березня 2026 року розмістили публікацію про продаж насіння коноплі із посиланням на сайт, де можна переключити валюту на рублі і в описі стверджується, що в Росію також можна купити продукцію сайту.
Рекламна публікація про насіння коноплі. Скриншот: 057
Сам по собі продаж насіння конопель не обов’язково порушує законодавство про рекламу, однак у цьому випадку проблемність матеріалу значно ширша за формальні норми. По-перше, публікація, хоч і рекламна, опублікована російською мовою, що вже виглядає дивно для українського медіа. Але ключове – це зміст і бекграунд рекламованого ресурсу: сайт не лише відображає ціни в російській валюті, а й прямо заявляє про продаж товарів на територію РФ. У такому контексті йдеться не просто про сумнівний рекламний контент, а про можливу підтримку або нормалізацію економічних зв’язків із країною-агресором, що створює серйозні репутаційні й етичні ризики для медіа, яке це публікує.
Новини Німеччини російською
Харківське медіа Status-Quo у розділі “Новини партнерів” 20 березня розмістили публікацію на ресурс про Німеччину російською мовою і, загалом, рекламний розділ медіа містить багато публікацій російською, але у випадку цієї найбільша проблема у тому, що ресурс, на який посилається сайт не містить інформації про власників або документів, інформації, як із ними зв’язатись абощо.
Реклама сервісу новин у Німеччині російською мовою. Скріншот: Status-Quo
Проблема таких матеріалів не лише в їхній тематичній релевантності, а, в першу чергу, у відсутності прозорості. Коли медіа публікує російськомовний контент про життя в Німеччині, але при цьому не дає чіткої інформації про власника ресурсу, редакцію чи джерела фінансування, виникає питання довіри. У такому випадку йдеться вже не просто про дивний рекламний або інформаційний продукт, а про непрозорий майданчик, на якому складно зрозуміти, хто і з якою метою формує контент. Саме ця непрозорість у поєднанні з мовою і тематикою робить подібні публікації проблемними в контексті українського медіапростору. Для аудиторії ця публікація легітимізує читання неперевірених медіа російською мовою і невідомо, чи дійсно це ресурс взагалі належить українцям, а не, наприклад, росіянам.
Крути фріспіни разом з Newsroom
Видання Newsroom не просто розмістило це у розділі “Новини партнерів” абощо, для реклами казино створена окрема сторінка у футері сайту. Також варто зазначити, що сторінка містить прямі заклики до дії “Отримати бонус” і немає застереження про ігрову залежність, що є порушенням закону “Про Рекламу”.
Рекламні сторінок казино у медіа Newsroom. Джерело: Newsroom
Подібні матеріали формально можуть бути легальними, адже реклама ліцензованих онлайн-казино в Україні дозволена. Однак у такому вигляді вони опиняються в «сірій зоні». Коли партнерський або affiliate-контент маскується під редакційну публікацію без чіткого маркування як реклами, це порушує журналістські стандарти і вводить аудиторію в оману. Додатково дисонанс створює мова і формат: російськомовний «топ казино» з агресивними бонусами виглядає чужорідно в українському локальному медіа і радше свідчить про використання автоматизованих рекламних мереж або спробу швидкої монетизації, ніж про усвідомлене використання реклами.
Димна насолода з присмаком порушення законодавства
Newsroom у березня у розділі “Новини кампаній” міститься рекламна публікація про кальяни і табак із прямим закликом “заказать кальян” без належного маркування походження.
Реклама кальянів. Скриншот: Newsroom
У матеріалі фактично відбувається просування споживання кальянів, що підпадає під обмеження Закону України «Про рекламу» щодо тютюнових виробів. Хоч текст поданий як «інформаційний», по суті він рекламний: є позитивна подача куріння, опис «трендів» і, головне, заклик “заказать кальян”. І це вже не інформаційна публікація, а посилення стимулу до купівлі. У сукупності це виглядає як прихована реклама тютюнових виробів або процесу їх споживання, що є порушенням рекламного законодавства і журналістських стандартів.
Реклама російського казино
Додатково, Newsroom у розділі “Новини компаній” містить декілька публікацій із посиланнями на російське казино MelBet, що були розміщені протягом березня.
Реклама Melbet у виданні Newsroom. Джерело: Newsroom
Розміщення реклами Melbet в українських медіа виглядає не просто сумнівним, а потенційно проблемним з точки зору законодавства. Цей бренд пов’язують із нелегальним сегментом ринку, його сайти блокували в Україні, а сам ринок азартних ігор жорстко регулюється — рекламуватись можуть лише ліцензовані оператори. Водночас навіть згадка бренду вважається рекламою, тож подібні публікації можуть створювати для медіа не лише репутаційні, а й прямі юридичні ризики. Про зв’язки Melbet з РФ повідомляє Molfar Intelligence Agency.
Висновок
Ці кейси виглядають дивними не лише тому, що частина з них написана російською мовою, а, в першу чергу, через контекст. В Україні вже 12 років війна і п’ятий рік триває повномасштабне вторгнення, а ми все ще бачимо непрозорих роботодавців, ціни в рублях і рекламу російських казино. Це все можна було б пояснити тим, що рекламний ринок у Харкові не дуже активний, але такі випадки свідчать не про випадкові помилки, а про системну проблему локального рекламного ринку. В умовах падіння доходів медіа дедалі частіше погоджуються на розміщення контенту, який не відповідає ані їхній аудиторії, ані базовим журналістським стандартам. У результаті страждає головне – довіра. І саме від того, чи зможуть медіа втримати межу між монетизацією і відповідальністю, залежить, яким буде інформаційне середовище міста далі.
Юлія Напольська, представниця Інституту Масової інформації у Харківській області
