Ізюмщина — надзвичайно мальовничий, строкатий край. Тут протікає Сіверський Донець, височіють на Крем’янці половецькі баби, а на розі вітрів гуляють невгамовні протяги. З початку російсько-української війни (а ми нагадаємо, що вона триває вже 12 років) цей край близький серцю військових і волонтерів, адже Ізюм лежить шляхом на Схід, на кордоні Слобожанщини й Донбасу.
Для ширшого загалу це дивовижне місто стало відоме вже у велику війну. Новинами з окупації, світлинами руйнувань, щасливою звісткою про звільнення. Історія триває, і в місті відбувається багато сумного й радісного, місто живе та гоїть свіжі й старі шрами. А ми пропонуємо вам пройти тест на знання цікавинок про Ізюм.
Місцеві завжди кажуть про три основні туристичні перлини Ізюма. Про що саме йдеться?
Як не вірите нам — запитайте місцевих. Вони вам скажуть, що в Ізюмі є три основні туристичні перлини, за якими пильнують місцеві: половецькі баби, Євангеліє віком понад 300 років і ведмідь Михасик у Краєзнавчому музеї. Він трошки молодший за Євангеліє, але теж дуже авторитетний.
Колись письменник Юрій Андрухович у скандальному тексті «Эдіная краина» написав таке: «Я сідаю в потяг до Ізюма і їду на Схід. З надією, що й Ізюм уже невдовзі стане Родзинкою». Чого не врахував пан Юрій?
Історично підтверджено, що назва Ізюм як території зустрічається з кінця ХVI сторіччя. Крім цього, Ізюмський шлях відомий з 1460 року. Єдиним реалістичним варіантом залишається походження від тюркського Uzun dağ — «Довга гора». Нині вона відома як Крем'янець, — дослідив краєзнавець Леонід Щибря.
А як так сталося, що в місті крейдяних пісків з'явився мурал із Джоном Ленноном?
У межах закону про декомунізацію в 2016 році площу Леніна в місті перейменували на площу Джона Леннона. За рік тут відбувся легендарний фестиваль «Дорога на Схід». Один із моментів фестивалю — відкриття муралу із зображення Джона Леннона. Його створив Андрій Пальваль, художник із Харкова. Геніальний музикант Джон Леннон відомий гучною антивоєнною позицією, тож є символом гуманізму. Нині мурал понівечений, як і весь Ізюм. Але місце й досі популярне.
Чому виникла потреба в часи повномасштабної війни змінити вигляд герба міста?
На попередньому гербі — три виноградні грона на жовтому тлі, його «пожалувала» місту російська імператриця, гнобителька всього українського Катерина II у вересні 1781 року. Це лише підважує хибну тезу, що Ізюм якось тісно пов'язаний із виноградом. Плюс не було жодної згадки про козацьку минувщину, гору Крем'янець чи річку. У міській раді вирішили, що так не має бути, тож оголосили конкурс робіт на новий герб. Авторкою сучасної версії стала Аліса Тіраян. На гербі нині є символ Ізюмського полку, Донець, Крем'янець і дві перехрещені шаблі, символ готовності захищати Батьківщину.
Який із цих фактів про половецьких баб НЕ відповідає дійсності?
Половецьких баб протягом десятиріч збирали по всій Ізюмщині та відправляли до місцевого музею. Коли там почався ремонт, баб перевезли на вершину гори й там залишили. Одну з дев'яти статуй було пошкоджено під час окупації, у 2023 році решту законсервували та відправили на реставрацію. Як не дивно, баби — не лише жіночі образи. Вважають, що жіночі статуї надавали воїнам підтримку і силу, непереможність у битві та безсмертя. А чоловічі фігури уособлювали батька-покровителя роду.
Хто такий Сергій Васильківський і чому ми згадуємо його в тесті про Ізюм?
В Ізюмі у 1854 році в родині козацького походження народився всесвітньовідомий художник Сергій Васильківський. Головна тема його творчості — Україна та українське село. Також на своїх полотнах зображав козаків і козачок. Європейська художня тусовка високо оцінила талант Васильківського, він мав змогу безлімітно виставлятися у паризькому салоні. Непогано заробляв, але повернувся на рідну Харківщину, де творив і надалі. Чимало своїх робіт заповів Художньому музею Харкова.
Багато згадуємо про Крем'янець — а яка висота цієї гори, відповісте?
Гора Крем'янець, або Кременець — найвища точка Харківської області, розташована в південній частині міста Ізюм на правому березі Сіверського Дінця. Її висота становить 218 метрів над рівнем моря, хоча іноді зустрічаються дані про 177 метрів.
Чому саме район Крем'янця здавна був важливим місцем для людей?
Хроніки ізюмської землі з місцями стоянок стародавніх кочівників і забутими артефактами одиноких мандрівників обумовлені, зокрема, зручною переправою через річку, що отримала ім'я Донець. Ще й поруч природа створила видимий за багато кілометрів орієнтир: гору Крем'янець.
Згадаємо Якова Чернігівця. Цей полковник встиг у Ізюмі…
Якова Чернігівця називають першою видатною історичною особистістю на цих теренах. Це була найколоритніша постать у слобідських полках 60–70-х років ХVII сторіччя. У 1663 році з козаками-переселенцями він прибув на Слобожанщину, де заснував кілька поселень. Під його керівництвом в Ізюмі, на лівому березі Сіверського Дінця, була зведена фортеця. Через кілька років Чернігівець був зміщений з поста. Контрольована ним територія увійшла до складу Харківського полку під протекцію полковника Григорія Донця-Захаржевського.
Якого артефакту немає в Ізюмському музеї окупації?
Видавець газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко створив музей окупації в Ізюмі. Всі охочі могли принести артефакти, що залишилися після того, як Сили оборони України відігнали ворога. Тепер експозицією опікується Краєзнавчий музей. Мета — задокументувати те, що відбулося. Зібрати базу доказів — і не дати росії безкарно брехати про «громадянський конфлікт» або найнятих акторів. Чого тут тільки немає: навіть прапор Прилепіна є. А от із дитячими листами не склалося, на щастя, але «пісьма свєрстнікам» — та ще бридота.
Якщо ми хочемо звернутися до мешканців і мешканок Ізюма, як це зробити правильно?
Виберіть 4 правильні відповіді
Таємно: що б ви не натиснули з цього переліку — ми б вам зарахували як правильну відповідь. Адже це як харків'яни і харківці. Комусь може не подобатися другий варіант, але це не скасовує, що так говорити можна і правильно. Ну а що Ізюм — це Україна, місто довело неодноразово. Мальовниче, сильне, українське місто Ізюм із безліччю «родзинок».
