За два тижні 2026 року з небезпечних районів Харківщини вивезли 230 жителів, серед них 14 дітей.
Минулого місяця евакуювали 1 981 мешканця. Майже половина з них — люди похилого віку: 842 жителі. Ще 303 — діти. Про це розповів у пресцентрі «Накипіло» керівник БО «Координаційний гуманітарний центр» Євген Коляда.
За його словами, наразі в області немає громад, в яких би завершили обов‘язкову евакуацію населення.
«Ми ніколи не кажемо, що десь закінчилася евакуація. Якщо в громаді оголошена обов’язкова евакуація, цей наказ не скасовується. У нас завжди є над чим працювати», — зазначив Євген Коляда.
Через посилення обстрілів нині не буває легких евакуації з прифронтових громад, підкреслив помічник начальника ГУНП в Харківській області Вʼячеслав Марков. Приблизно на кожному другому виїзді волонтери працюють разом із поліцейськими.
«Тому що орган Національної поліції має можливості використовувати РЕБи, антидронові рушниці. І в нас теж є броньовані автомобілі. Ми стараємося забрати на себе, скажімо, найважчі евакуації. Але хочу сказати, що простих евакуацій уже немає. Усі, що зараз ідуть, — тяжкі та дуже небезпечні. Тому кожна евакуація пропрацьовується, щоразу це різний підхід. Як правило, вона складається з декількох етапів. Наприклад, один етап виконує Національна поліція, інший — гуманітарний центр», — пояснив поліцейський.
За словами Євгена Коляди, на Харківщині вже відпрацьований ланцюг допомоги людям після того, як їх евакуюють. Але складнощі залишаються з інформуванням населення. Зараз це забезпечують органи місцевого самоврядування, поліцейські, ДСНСники, за можливості долучаються волонтери. Але потрібна системність на державному рівні, зазначає керівник Координаційного центру. Адже якісне інформування дає можливість вивести якомога більшу кількість людей з населених пунктів, де оголошується обов’язкова евакуація або евакуація в примусовий спосіб сімей з дітьми.
«Ми сегментарно долучаємося до такого інформування за запитом адміністрації. У нас є гучномовці, бригади, які можуть приїхати проінформувати, є брошури та листівки, які ми друкуємо та роздаємо громадам. Але я зараз кажу про більш системну історію, щоби в нас був план інформування і ми могли це робити там, де ще навіть не оголошена евакуація, аби люди були повністю обізнані.
Ми вивозимо людей до транзитних центрів, там надається багатосекторальна допомога. Після транзитного центру є ще купа операцій, які ми робимо: щодо поселення людей, адаптації, реінтеграції в нових місцях, логістики. Це відбувається безкоштовно для людей. Але все треба пояснювати кожній людині, бо в них є логічні питання: що зі мною буде, куди я поїду, в яких умовах буду жити», — каже Євген Коляда.
Наразі Координаційний гуманітарний центр співпрацює з Міністерством соцполітики, щоби розробити інформаційну систему, яка буде давати відповіді людям щодо евакуації та можливості переселення.
Торік Центр запровадив новий короткий номер гарячої лінії — 203. Він працює цілодобово. Звернення приймають з прифронтових районів Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Сумської областей. Оператори приймають запити на евакуацію, заявки на поселення переселенців по всій Україні, консультують щодо допомоги у транзитних центрах, можливостей отримання гуманітарної, психологічної, юридичної чи адміністративної підтримки.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії».
