Раннє втручання — це послуга для сімей із дітьми до чотирьох років, які мають труднощі в розвитку чи ризики їхнього виникнення. Команда фахівців (психологи, фізичні терапевти, логопеди та ерготерапевти) довготривало супроводжує родину, створює розвиткові можливості для дитини у звичному середовищі. Три родини розповіли, як працює послуга.
«Краще спробувати, ніж потім жалкувати все життя»
У півтора року Катя не реагувала на своє ім’я, не розуміла, коли до неї звертаються. Словниковий запас — лише кілька слів. Невролог порадив батьками звернутися до центру раннього втручання.

«Ми обрали домашні візити, бо для дитини найголовніше, щоби ці візити проходили комфортно та у звичних умовах. Зустрічі були вдома чи на дитячому майданчику», — розповідає мама дівчинки.
За два роки роботи з фахівцем цілей було безліч: аби Катя розуміла зворотну мову, стала самостійнішою, привчилася до горщика. Після кожної зустрічі ключовий фахівець запитував: що ви будете робити впродовж наступного тижня?

«Я би побажала родинам не втрачати час. Чим менше дитина, тим більше шансів, що вона швидше надолужить втрачене. Я знаю, як батьки думають: “Зараз почекаємо до трьох років, потім до п’яти”. Вони просто втрачають час. Треба звернутися до спеціалістів. Краще спробувати, ніж потім жалкувати все життя».
«Головне — не боятися»
Після року хлопчик втратив здібності розмовляти, вимовляти звуки, перестав реагувати на голос батьків. Батьки помітили, що син перестав дивитися їм в очі, посміхатися:
«До року було багато звуків: він нам і співав, і щось на своєму розказував. І дуже швидко це все припинилося, жодного звуку від нього не почули. Я відразу подумала, що треба звертатися за допомогою».

Мама звернулася до центру раннього втручання, де отримала знання та досвід, як підтримати розвиток сина.
«Усі поради, завдання та матеріали, що дають фахівці, ми вивчаємо, працюємо вдома з батьком разом. У нас багато розвивальних ігор для сенсорного розвитку, м’ячики, для комунікації — картки, які допомагають показати, що він хоче. Ми з татом залучені 50 на 50. Син дуже любить фізичні ігри: з мамою так не зробиш, а з татом набагато веселіше».
У результаті роботи розвинули комунікацію. Син став чути батьків, щось просити. Стало легше в побутових потребах. Відмовилися від пустушки, хоча це було дуже важко.

«Головне — не боятися. Фахівці дуже потрібні, це велика підтримка. Самій важко знайти, як допомогти своїй дитині. Звернувшись до цього центру, я жодного разу не пошкодувала».
«Ніхто з лікарів не сказав»
Вагітність була складною, двічі мати лежала на збереженні. Матвійчик народився з асфіксією, запаленням легень, і відразу потрапив у реанімацію. Два місяці в лікарні. Діагноз із приводу роботи ендокринної системи, постійне спостереження лікарів.
«Мені дали велику виписку з усіма діагнозами. Я ночами не спала: читала, що вони означають, до чого можуть призвести. Під час такого неспання натрапила на групу матусь, чиї діти з проблемами були народжені. Вони розповіли про послугу раннього втручання».

Не отримавши від лікарів інформацію про послугу раннього втручання, мати сама знайшла інформацію. Зателефонувала. Координатор вислухав її занепокоєння та узгодив зустріч.
«Раз на тиждень ми зустрічаємося з фахівцями дистанційно. Матвійчик завжди радий, посміхається, коли їх бачить».
Матвійчик не хотів тримати голову на животі. Із спеціалістами відшукали спосіб продовжити термін його перебування в цій позі.
«Вирішили, що будемо викладати його не на тверду поверхню, а на мене. Потім, коли він на мені почав лежати трішки довше, почали будувати валики, зацікавлювати іграшкою. Піднімали через бочок, носили в позах, які фахівці радили. Поступово пройшли всі етапи розвитку. Жоден етап завдяки контролю ми не пропустили».

У результаті Матвійчик почав тримати голову, робив перевороти, почав крутитися навколо своєї осі, поповз, став біля опори. Зараз всі чекають на його перші кроки.
«Родинам я би порадила не вагатися. Це колосальна допомога. Я можу обговорити все, що мене турбує. Ми знаходимо на кожному етапі важливу підтримку. Нас слухають, дають поради, ми до них прислухаємося, і виходить гарний спільний результат».
