Харків, грудень. «Олені святого Миколая» вантажать дитячі подарунки в автівки. Рано-вранці машини вирушать в одну з прифронтових громад, аби подарувати свято малечі, яка проживає свій дитячий вік під звуки вибухів і сирен. Хтось із них чекає на батьків із війни, хтось — із полону.
У нас є хлопець із Краматорська, який написав, аби його безвісти зниклий батько знайшовся та щоби ніколи не закінчувалися цукерки. Або у нас є дитина з Ізюма, яка попросила дуже базову річ: шахи. У нього обидва батьки на фронті, свідомо пішли воювати, а троє дітей залишилися з бабусею та дідусем. Таких кейсів все більше з кожним роком, — говорить Катерина Шутальова, очільниця психологічної служби команди «Олені святого Миколая»
Ось уже десять років «Олені» дарують свято всупереч війні — таке гасло команди. До повномасштабного вторгнення волонтери відвідували населені пункти «сірої» зони. Тоді, у 2015-му, від малечі надійшла понад тисяча листів. Це працює так: дитина пише лист, «Олені» його публікують на своїх сторінках, а кожен охочий може стати чарівником і відправити подарунок. Причому місце проживання самого дарувальника не має значення. «Олені» отримують посилки і з інших міст України, і з-за кордону. Цьогоріч всі листи знайшли своїх магів, кажуть волонтери.
Тут можете почитати листи і, можливо, стати чарівником чи чарівницею.
У нас у базі наразі 1 816 дітей із 47 локацій. Але це не всі, бо на кожному святі нам ще приводять молодших братів і сестричок. Вік дітей — від шести до 12, їм ми теж щось даруємо. 08:29 скл 08:53 У нас сім локацій проводять свята самостійно на заході України: це Львів, Тернопіль, Кам’янець-Подільський, Знам’янка. У нас зараз багато людей воює, половина команди на фронті, тому ті території охопити не можемо, — розповіла Інна Ачкасова, менеджерка «Оленів святого Миколая»
Машини догори заповнені здійсненнями дитячих побажань. Деякі дарунки настільки об’ємні, що не піддаються погрузці з першого разу. Але волонтери везуть у громади не лише речі, а й свято. На кожній локації відіграють програму на основі психологічних ігор, тож наступного ранку вирушаємо в дорогу на північ від Харкова.
Знайомтеся: Майкл. Журналіст із Нідерландів, який понад десять років висвітлює російсько-українську війну.
Якось він зустрів на Донбасі «Оленів святого Миколая» — волонтерів, що дарують дітям свято всупереч війні. Майкл зробив репортаж, а згодом забажав стати частиною команди. Був водієм, потім — одним із волонтерів. А коли чоловіча частина команди «Оленів» долучилася до Сил оборони, Майкл став Миколаєм. Святим Миколаєм на дитячих святах.
Для мене важливо щось робити: бо як журналіст, ти завжди стоїш трохи збоку реальності. Дуже хотілося допомагати. Діти не обирають своєї долі, за них вирішують батьки. Мати можливість щось робити — дуже важливо, бо ця війна така велика і така жахлива, що просто репортувати про неї мені недостатньо, — сказав Майкл Дріберген, журналіст, волонтер «Оленів святого Миколая»
Активне й дзвінке святкування завершилося отриманням подарунків. Ми познайомилися із семирічним Русланом зі Слатиного, який одразу привернув увагу.
Жвавий і захоплений, він розповів, що своїм захисником уявляє великого дракона, який дихає крижаним полум’ям. А от у Миколая попросив LEGO, і на Новий рік, каже, попросить іще одне.
Моя родина святкує Новий рік зранку. Мама встає рано, починає готувати смачні страви. Я й тато їй допомагаємо. До нас приїздить бабуся, а ввечері ми сідаємо за святковий стіл, — поділився Руслан
Дуже важливо, хоча йде війна, попри війну, поряд із нею, давати собі можливість жити, радіти, відчувати, святкувати, не давати забрати наше життя. Це дуже важливо і для дітей, і для дорослих. Не треба чекати Перемоги, треба радіти зараз, — підсумувала Катерина Шутальова
Ми вже не перший рік їздимо з волонтерами. Приміром, ось репортаж за 2020 рік.
