Українські різдвяні традиції — від римських бенкетів до гуцульських вогнищ, від язичницьких обрядів до Вифлеємської зірки. Цей тест — подорож крізь сторіччя наших звичаїв, що йдуть від прадавніх часів і переплітаються з християнською історією. Готові поринути в їхню глибину? Рушаймо!
Яке язичницьке свято вплинуло на дату святкування Різдва (25 грудня) та його традиції: обмін подарунками, прикрашання вічнозеленими рослинами?
Римські Сатурналії (17–23 грудня) відзначалися обміном подарунками, бенкетами, перевертанням соціальних ролей і прикрашанням домівок вічнозеленими гілками. У IV сторіччі християнська церква обрала 25 грудня для Різдва. Ним замінили язичницькі свята, включаючи культ Sol Invictus (Непереможного Сонця). Багато традицій, як-от подарунки й святкування, перейшли від Сатурналій.
Звідки походить сучасна традиція прикрашання різдвяної ялинки, і коли вона постала як християнська?
Олександр Тітов
Перші задокументовані різдвяні ялинки з'явилися в Німеччині (Страсбург, 1605 рік) у протестантів. Вони прикрашали ялини яблуками й свічками. Корені сягають язичницьких звичаїв використання вічнозелених рослин (на Йоль чи на римські свята). А ялинка як різдвяний символ поширилася світом у XIX сторіччі завдяки британській королеві Вікторії та принцу Альберту, які популяризували традицію.
Яка фігура є прототипом сучасного Санта-Клауса?
Санта-Клаус походить від святого Миколая, єпископа Мири (сучасна Туреччина), відомого таємними подарунками бідним. Образ еволюціонував через голландського Сінтерклааса, а сучасний образ сформувався завдяки американській поемі «Ніч перед Різдвом» (1823) і рекламі Coca-Cola (1930-ті). Є впливи постаті Одіна (політ на коні, подарунки на Йоль), але основний прототип Санта-Клауса — християнський святий.
Яка страва є центральною на Святвечір в Україні, і скільки традиційно готують пісних страв?
В Україні на Святвечір (24 грудня, 6 січня за старим стилем) готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів. Кутя (із пшениці чи рису, меду, маку, горіхів) — перша страва, символізує пам'ять про предків і родючість. Традиція поєднує дохристиянські корені (культ предків) і християнські елементи.
Звідки походять колядки та вертеп в Україні?
Олександр Осіпов
Вертеп (ляльковий або живий театр про народження Ісуса Христа) походить від середньовічних містерій XIII сторіччя. Колядки — суміш язичницьких пісень і християнських гімнів. В Україні колядники із зіркою та вертепом ходять від хати до хати, отримуючи частування.
Символ українського Різдва, «дідух», походить із дохристиянських часів і символізує дух предків і родючість. Який вигляд він має?
Дідух (від «дід», пращур) — обжинковий сніп із першого чи останнього снопа врожаю, який урочисто вносили до хати на Святвечір. Він має язичницькі корені (культ предків і родючості), символізує дух померлих пращурів, добробут і багатий урожай. Традиція особливо поширена на заході України. Після Водохреща зерно з дідуха додавали до посівного.
Чому на Святвечір традиційно готують саме 12 пісних страв?
12 страв символізують 12 апостолів. Це християнська традиція, але з язичницькими елементами забезпечення достатку. Страви пісні через піст; центральні — кутя як символ вічності та пам'яті предків і узвар як символ життя. У регіонах кількість страв може варіюватися, але 12 — класична норма.
Вертеп в українській традиції — це не лише ляльковий театр, а й...
Олександр Осіпов
Вертеп походить від середньовічних містерій XIII–XVII сторіччя, але в Україні набув унікального вигляду: це двоповерховий короб, де верх — біблійна сцена народження Христа, а низ — побутові сатиричні інтермедії з Іродом, Смертю тощо. Вертеп популярний від часів Гетьманщини, вистави часто поєднуються з колядуванням.
Колядки в Україні мають подвійне походження: язичницьке та християнське. До якого язичницького свята вони приурочені?
Ігор Лептуга
Колядки — величальні пісні, первинно язичницькі на честь бога Коляди, приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту. Їх співали для родючості та добробуту. Пізніше колядки були християнізовані, вони уславлювали Ісуса Христа. Їх співають на Різдво. Колядники ходять із зіркою чи вертепом.
Яка регіональна традиція поширена на заході України?
На Галичині та в Карпатах дідуха спалюють: це символ очищення та переходу до нового річного циклу. Також там поширені солом'яні павуки як захист від зла та ланцюги під столом на щастя.
Повір'я на Святвечір: чому залишають їжу на столі після вечері?
Із язичницьких часів вірять, що в Різдвяну ніч душі померлих відвідують родину. Люди залишають кутю та інші страви на столі, іноді стелять сіно під скатертину. Це нагадування про хлів, де народився Ісус, і данина язичницьким обрядам родючості.
Що символізує зірка в атрибутиці колядування?
Ігор Лептуга
Колядники носять різдвяну зірку (часто восьмикутну, з лампадкою всередині) як символ Вифлеємської зірки, що сповістила про народження Ісуса. Це християнський елемент, інтегрований у давні язичницькі обряди.
Що клали під стіл на Святвечір у деяких регіонах України для захисту та на щастя?
Це магічний обряд язичницького походження: залізні предмети, сокира чи ланцюг під столом символізують міцність родини, захист від зла. Вважали, що вони забезпечують щастя й добробут у новому році.
Яке значення має солом'яний «павук», унікальна різдвяна прикраса?
Солом'яні павуки, геометричні фігури із соломи, вішають під стелею, особливо на заході Україні. Від язичницьких часів вважалося, що павутиння заплутує зло та залишає в домі лише добро. Також солом'яний «павук» символізує родючість і сонячні промені.
