У цей день люди згадують про природне різноманіття, захист життєвого середовища диких тварин, зникнення популяцій та раптові щасливі знахідки представників здавалося б назавжди втрачених видів. І таке бува.
Дня українців тема сьогоднішнього дня — суцільний біль, часто невимовний.
«Ніхто з людей не постраждав»… що ховають за цими словами офіційні зведення?
Домашні «хвостики», що назавжди залишилися під завалами. Тварини, вбиті війною людей на лінії фронту та під обстрілами. Хатні улюбленці, покинуті їхніми власниками, що рятували свої життя. Зграя кажанів, що залетіли у покинуту квартиру і не змогли вибратися з неї. Каховка. Про це важко писати, бо занадто травмує. Бо це не тільки по «логіку війни» і те зло, що принесли росіяни на українські землі, а й про нашу відповідальність, з якою ми не впоралися.
На цьому тлі місія зоозахисників в Україні видається справжнім порятунком від важких думок. Але для багатьох тварин — це єдина можливість вижити. Рятівники не згадують і не розмірковують. Вони просто їдуть туди де вони потрібні і рятують, роблячи послідовні рухи — відкрити хвіртку, заспокоїти собаку, зняти її з цепка, спіймати кішку, посадити у машину і швидко поїхати. Далі — розберемось, головне — зберегти життя. Бо кожне життя важливе.
Ми не будемо наводити цифри — вони великі і страшні, і це відчувається «у повітрі». Але допомагати тим, хто рятує інших закликаємо.
