Харків щодня чує вибухи, але не здається. У нашому місті за кілька десятків кілометрів від фронту відбувся триденний фестиваль книг «Літературний ярмарок». Його організували фонди Сергія Жадана та «Відродження».
В «ЄрміловЦентрі» репрезентували книжки харківські видавництва «Фоліо», Vivat, «Жорж», «Ранок», «Фабула», «Видавець Олександр Савчук», «КСД», «АССА», книжкова фабрика Unisoft і запрошені гості: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Наш Формат», «Видавництво Старого Лева», «Вавилонська Бібліотека», MERIDIAN CZERNOWITZ.
На ярмарку говорили не лише про літературу, а й про майбутнє української культури. За круглим столом «Книговидання в Харкові: виклики і перспективи» зібралися видавці, бібліотекарі, політики, чиновники. Вони шукали відповіді на головне питання: як врятувати книги й бібліотеки, коли війна руйнує друкарні, мистецькі й культурні осередки.
Чому Харків залишається центром книговидання
Війна завдала книговидавничій справі жорсткого удару. В Україні зруйновано чи пошкоджено 840 бібліотек. У 2024 році ракета знищила одну з найбільших друкарень країни — «Фактор-Друк». Загинули люди, обладнання згоріло, галузь утратила майже половину потужностей.
Та попит на книжки не зник, навпаки: українці почали купувати більше. Видавництва у 2024 році заробили на 45% більше, ніж раніше. російських книжок на полицях немає, їхнє місце зайняли українські та твори іноземних авторів, перекладені на українську мову.
«Харків — наукова та інтелектуальна столиця. Ми видавали більшість книжок у країні, і навіть зараз тут працюють чотири виші, які готують видавців», — нагадує голова облради Тетяна Єгорова-Луценко.
Проте видавці визнають: без фінансової підтримки вижити важко. Нове обладнання коштує мільйони доларів, а ризики через війну зростають.
Бібліотеки: від зруйнованих фондів до нових хабів
В українських бібліотеках зберігається 148 мільйонів книжок. Та майже половина — радянські, ще п’ята частина надрукована в Росії після 1991 року. Щороку з фондів списують мільйони старих книжок, а нових надходить у десять разів менше.
«Якщо не додавати нових видань, бібліотеки просто спорожніють. Радянське ми прибираємо, а замінити його нічим», — пояснює президентка «Української бібліотечної асоціації» Оксана Бруй.
Та вихід є. Бібліотеки пропонують перетворити на сучасні публічні простори: з укриттями, кав’ярнями, лекціями та подіями для громади. Подібна вже працює в Ірпені, і це може стати прикладом для всієї країни.
Олександра Коваль з Українського інституту книги вважає: допоможе співфінансування. Держава та місцева влада разом виділятимуть гроші, а найбільшу увагу варто приділити прифронтовим регіонам.
Культура як частина нацбезпеки
Уряд презентував нову стратегію розвитку культури до 2030 року. У ній культура визначена елементом національної безпеки.
«Культура — не дозвілля, а стратегія. Зробимо бібліотеки автономними, з гідними зарплатами, мультипросторами для громад», — пояснює заступниця міністра культури Галина Григоренко.
Уряд фінансуватиме гранти, кредити та програму «єКнига». Для прифронтових регіонів держава готова покривати більшість витрат на нові книжки. Євгенія Кравчук, народна депутатка Верховної Ради, наголошує: співфінансування дозволить подвоїти кошти для бібліотек. А переклади допоможуть українській культурі витіснити російський контент за кордоном.
Харківщина як місце змін
Учасники круглого столу запропонували зробити Харківщину місцем, де відпрацьовуватимуть нові культурні стратегії.
«Відновимо фонди, переведемо бібліотеки в безпечні місця. Залучимо донорів, державу, видавців, письменників», — висловив побажання Сергій Жадан.
Оксана Бруй наголосила, що бібліотекарів потрібно бачити партнерами, бо саме вони знають, як і чим наповнювати полиці.
Чому це важливо
Круглий стіл у Харкові став планом дій. Учасники акцентують: без бібліотек немає майбутнього української культури.
«Бібліотеки — це не просто дозвілля. Там, де бібліотекарка робить свою роботу чесно та з ентузіазмом, завжди багато людей. Це канал впливу на ідентичність і культурну прошивку. Тому росіяни цього бояться і знищують. А для нас це означає одне: треба підтримувати бібліотеки скрізь, де можемо», — підсумував Сергій Жадан.
