Що сталося
21 серпня Верховна Рада ухвалила в цілому закон № 13107-д «Про професійну освіту». За нього проголосували 285 депутатів. Документ визначає, як працюватимуть профліцеї, коледжі й центри професійної освіти, які права отримають студенти та викладачі.
Голова підкомітету ВР Ольга Коваль, авторка законопроєкту, назвала його «законом про справедливість, свободу для закладів і можливості для кожного». Розповідаємо про головні новації.
Ліцензування
Будь-який заклад, який хоче провадити освітню діяльність у сфері профосвіти, повинен мати ліцензію. Її видають за спрощеною процедурою: документи можна подавати в електронній формі, а дрібні граматичні чи арифметичні помилки в заяві не стануть причиною для відмови.
Якщо ж у визначені строки орган ліцензування не ухвалює рішення, ліцензія вважається виданою автоматично, запис про це протягом двох днів з’являється у державній базі освіти.
Контролює процес Державна служба якості освіти та її територіальні органи. Вони перевірятимуть заклади на дотримання ліцензійних умов приблизно через пів року після отримання ліцензії, але не пізніше ніж за рік.
Якщо заклад змінює форму власності, реорганізується чи змінює назву — заяву повторно подавати не потрібно. Неформальна освіта, включно з виробничим навчанням, ліцензування не потребує.
Автономія закладів
Новий закон робить ставку на широку автономію закладів професійної освіти. Заклад може самостійно створювати і впроваджувати освітні програми, визначати, чого саме навчатимуть студентів, організовувати процес навчання, а також брати на роботу чи звільняти викладачів.
Для закладів, що функціонують як державні чи комунальні некомерційні товариства, свободи ще більше: вони мають право самостійно затверджувати структуру та штат, відкривати рахунки у валюті, визначати умови оплати праці в колективному договорі.
Структура кожного закладу визначається індивідуально, але закон дозволяє створювати широкий спектр підрозділів: від навчально-практичних центрів і лабораторій до гуртожитків, музеїв, бізнес-інкубаторів чи навіть центрів кар’єри.
Управління закладом здійснюється кількома рівнями: засновником, керівником, наглядовою та педагогічною радами, а також іншими органами, прописаними у статуті. Приватні заклади можуть самі визначати, як формуються їхні керівні органи та які повноваження вони матимуть.
Фінансування професіонально-технічної освіти
Основними джерелами фінансування залишаються державний і місцеві бюджети. Проте акцент зроблено на тому, що заклади можуть залучати додаткові гроші з грантів, благодійних внесків чи у співпраці з бізнесом.
Коледжі та профтехи отримують більше свободи у використанні коштів, але водночас зобов’язані прозоро звітувати про витрати. Система фінансування має бути адаптивною: гроші розподіляються з урахуванням економічної ситуації, потреб ринку праці та розвитку технологій. Закон також гарантує, що щонайменше чверть випускників шкіл зможуть здобути професійну освіту за державний кошт.
Місцеве фінансування буде розподілятися за спеціальною формулою, яку затверджує уряд. У ній враховуватиметься не лише кількість студентів, а й якість роботи закладу: попит на певні професії, відсоток працевлаштованих випускників, успішність у виконанні плану набору чи навіть обсяг додатково залучених коштів.
Окремо прописані можливості для фінансово-господарської діяльності самих закладів. Вони зможуть виробляти товари чи надавати послуги, створювати власні підрозділи, приймати благодійні внески та відкривати депозитні рахунки в державних банках. Прибуток від депозитів розподілятиметься жорстко: не менше 70 % має йти на розвиток матеріальної бази, ремонти та обладнання, і не більше 30 % — на зарплати та премії.
Родини загиблих і зниклих безвісти військових більше не чекатимуть місяцями на результати службових розслідувань
Міністерство оборони України змінило Наказ № 280 і спростило процедуру встановлення обставин смерті чи зникнення військовослужбовців. Нові правила мають зробити процес швидшим і прозорішим.
Раніше, аби встановити обставини загибелі військовослужбовця, потрібно було проводити повноцінне службове розслідування. Це могло зайняти декілька місяців. Тепер командири військових частин мають право видати наказ про обставини загибелі без розслідування, якщо немає ознак правопорушення.
Також Міноборони вперше докладно визначило, яку саме інформацію військові частини мають передавати до ТЦК та СП, родичам загиблих або зниклих, правоохоронним органам, Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти, та Координаційному штабу.
Частина відпустки військових тепер не залежить від командира
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який відновлює право на додаткові 14 днів відпустки для учасників бойових дій за дозволом командира.
Також після набрання законом чинності, військовослужбовці зможуть скористатися правом на 30 днів основної щорічної відпустки. З них 15 днів уперше будуть обов’язкові, якщо військовий сам від них не відмовиться. Раніше відпустка залежала виключно від рішення командування.
На момент публікації цього тексту президент ще не підписав законопроєкт.
Президент також доручив законодавчо врегулювати щорічну компенсацію за невикористані дні відпустки. Зараз вони виплачуються лише під час звільнення або родині у випадку загибелі військового.
Поки цю норму не вдалося включити в закон через правову колізію: існує інший закон, який ще не набрав чинності, і нові положення суперечили б йому.
Читайте також наш матеріал, як корпусна система змінить Сили оборони.
