Що сталося
Обов’язкова евакуація поширюється на 14 громад Харківщини. Торік у Вовчанську була одна з найважчих евакуацій. Зараз основні зусилля зосереджені на Куп’янському та Ізюмському районах. За словами Олега Синєгубова, нині щодоби звідти вивозять 10–50 людей.
У небезпечній зоні залишаються жити 6 064 людини. Зокрема, 1 431 жителт — у Куп’янську, 1 621 — у Борівській громаді та 1 359 — у Шевченківській.
Як евакуйовують людей?
Евакуація на Харківщині — системний процес. До нього залучені волонтерські й благодійні організації, поліція, ДСНС, ювенальні поліцейські, органи місцевого самоврядування. Їх курує департамент цивільного захисту ХОВА. Логістику й роботу благодійного сектору взяв на себе Координаційний гуманітарний центр (КГЦ).
Для жителів усе починається зі звернення. Люди, які хочуть виїхати з небезпечної зони, або їхні родичі можуть подзвонити чи написати на гарячу лінію КГЦ. Оператори проконсультують, коли екіпаж зможе приїхати та куди саме відвезе, скільки речей можна взяти, як виїхати з твариною тощо. Після того, як людина залишила заявку на евакуацію, екіпаж приїде за нею протягом 24 годин, якщо дозволяє безпекова ситуація.
Якщо немає мобільного зв’язку, жителі можуть звернутися до голів села чи міста, до місцевої адміністрації. Чиновники повідомлять про час і місце, звідки людину приїдуть забирати.
Як залишити заявку:
0 800 339 291 — гаряча лінія для евакуації в Харківській, Сумській, Запорізькій і Донецькій областях.
098 750 55 05 — для повідомлень у месенджерах (Telegram, Viber, WhatsApp).
Керівник КГЦ Євген Коляда закликає людей дзвонити на лінію навіть тоді, коли вони не готові до евакуації, але хочуть дізнатися більше про умови. До прикладу, в березні оператори прийняли 1 379 дзвінків, а заявок на евакуацію сформували лише 50.
Куди привозять людей
За даними ОВА, щоденно понад 35 автівок волонтерів виїжджають для евакуації та розвезення гуманітарної допомоги. У тому числі — дев’ять спецмашин для перевезення маломобільних людей та з можливістю надання первинної медичної допомоги. У резерві є ще понад 150 автомобілів.
Екіпажі везуть людей до транзитного пункту: великого хабу. Тут евакуйовані можуть визначитися, куди рухатися далі, та отримати базову допомогу. Зокрема — одноразову виплату від благодійників, необхідні в побуті речі: одяг, ковдру, посуд, засоби гігієни, окуляри тощо. Також там працюють медики, юристи і психологи.
Уся допомога — безкоштовна для людей. Витрати покривають міжнародні організації, країни-партнерки України та державні програми.
Де можуть облаштуватися переселенці?
Якщо людина має місце, де жити, волонтери забезпечують транспорт: довозять до місця чи купують квитки до пункту призначення. В іншому випадку можна оселитися в одному з гуртожитків у Харкові або обрати альтернативні варіанти в інших областях.
«Ми пропонуємо розміщення в 14 регіонах України. Причому конкретно показуємо, які там умови проживання, які можливості від органів місцевого самоврядування. Є варіанти розміщення не лише в місцях тимчасового проживання гуртожиткового типу, а у приватних домоволодіннях, які надають громади. Є заміські комплекси, окремі квартири для проживання. Можливостей багато, є з дуже комфортними умовами», — пояснює Євген Коляда.
Понад те, волонтери допомагають у розміщенні маломобільних людей.
Під час переїзду людині залишають номера волонтерів, до яких вона може звертатися на новому місці. За словами керівника КГЦ, якщо людині не підійшло нове житло, є змога обрати інше.
Як переселенців у Харкові підтримують громади
Нині в місті працюють п’ять гуманітарних хабів: Вовчанський, Куп’янський, Курилівський, Кіндрашівський і Липецький. Вони опікуються евакуйованими жителями громад. Людям допомагають відновити документи, оформити соцвиплати, видають продуктові та гуманітарні набори. Тут можна записатися на консультацію з юристом або на огляд лікарем первинної ланки (за потреби він дасть направлення на подальше обстеження).
Крім працівників громади, до хабів доєдналися українські та міжнародні благодійні організації. Контакти хабів можна дізнатися в адміністраціях громад.
На які громади Харківщини поширюється евакуація?
Евакуація поширюється на всю територію 13 громад: Золочівської, Вовчанської, Богодухівської, Дергачівської, Старосалтівської, Куп’янської, Курилівської, Кіндрашівської, Вільхуватської, Дворічанської, Петропавлівської, Циркунівської, а також на окремі міста й села Шевченківської громади. Зокрема, 10 червня у перелік додали ще сім населених пунктів, наближених до лінії фронту: Баранівку, Березівку, Дуванку, Новомиколаївку, Сподобівку, Старовірівку та Федорівку.
Примусова евакуація дітей з їхніми родинами ще триває у Кіндрашівській громаді.
Чим примусова евакуація відрізняється від обов’язкової?
Обов’язкова евакуація поширюється на всі верстви населення. Люди мають право на неї не погодитися, для цього потрібно написати офіційну відмову.
Евакуація у примусовий спосіб поширюється тільки на дітей, і батьки не можуть її ігнорувати. Відповідно до постанови Кабміну N 209, дитина повинна виїхати з небезпечної території у супроводі одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.
За словами директора департаменту цивільного захисту ОВА Івана Сокола, на Харківщині не було жодного випадку, коли дітей відбирали насильно у батьків задля евакуації. Батьків, які відмовляються виїжджати, аргументовано вмовляють на місці.
«Звісно, ми не застосовуємо силу, не проявляємо жодної агресії. Кожна така процедура йде через спілкування, іноді — можливо, через посилений діалог, тому що людям потрібно доносити інформацію, а часу на розмови на тих територіях не дуже багато», — зазначає Євген Коляда.
