Бактеріальна та вірусна ангіна: як відрізнити та чому це важливо для лікування

Це реклама

Ангіна є гострим інфекційним запаленням лімфоїдної тканини глоткового кільця, найчастіше піднебінних мигдалин. Ангіна – це одна з найпоширеніших причин звернення до лікаря-отоларинголога та педіатра; у дитячій популяції вона становить до 30% усіх гострих респіраторних інфекцій. Правильна диференціація між бактеріальною й вірусною формами визначає вибір терапії, запобігає невиправданому призначенню антибіотиків і водночас мінімізує ризик ускладнень при справжній стрептококовій ангіні. Збудниками захворювання слугують β-гемолітичний стрептокок групи А, адено- та ентеровіруси, вірус Епштейна-Барр, рідше — коронавіруси чи риновіруси.

Визначення ангіни та її поширеність у дітей

У педіатричній практиці ангіна у дітей трапляється в основному у віці 5-15 років. Бактеріальна форма переважає в структурі гнійних уражень, тоді як вірусна домінує серед легких фебрильних тонзилофарингітів. Відмінності між етіологічними типами базуються на особливостях патогенезу, клінічного перебігу й лабораторних показників. Детальніше можна почитати на сторінці https://lysobact.com.ua/dityam/angina/.

Основні відмінності бактеріальної та вірусної ангіни:

• Для бактеріальної ангіни типовим є β-гемолітичний стрептокок А; вірусна ангіна пов’язана з аденовірусами, вірусом Коксакі, цитомегаловірусом тощо.
• Стрептокок фіксується на епітелії піднебінних мигдалин і запускає гнійно-запальну реакцію; віруси спершу уражають слизову ротоглотки й лімфоїдну тканину, спричиняючи катаральне запалення.
• Бактеріальна ангіна частіше виникає у шкільних колективах, де можливий близький контакт; вірусна поширюється повітряно-крапельно серед усіх вікових груп.
• Пік стрептококових ангін припадає на пізню осінь і зиму; вірусних — на міжсезоння та спалахи ГРВІ.

Клінічні прояви вірусної ангіни

На початку захворювання спостерігається субфебрильна температура, помірний біль у горлі, дискомфорт під час ковтання. До катаральних ознак приєднуються риніт і сухий кашель, а шийні лімфовузли збільшуються незначно. Звичайна тривалість становить 5-7 днів, після чого симптоматика зникає самостійно за умови адекватної гідратації та симптоматичної підтримки.

Бактеріальна, зокрема гнійна ангіна, характеризується раптовим підвищенням температури до 39°C і вище, різким болем у горлі, який посилюється при ковтанні, а також однобічним чи двобічним набряком мигдалин. На їхній поверхні видно біло-жовті нашарування, лакуни заповнені ексудатом. Шийні лімфовузли болісні та збільшені. Без лікування захворювання може тривати понад тиждень і давати ускладнення, зокрема паратонзилярний абсцес чи ревматичну лихоманку.

Клінічний огляд і збір анамнезу залишаються основою первинної діагностики. У випадку підозри на бактеріальну ангіну рекомендовано бактеріоскопію мазка з мигдалин і, за потреби, швидкий тест на β-гемолітичний стрептокок. Загальний аналіз крові допомагає оцінити рівень лейкоцитозу й швидкість осідання еритроцитів. Важливо виключити інфекційний мононуклеоз, дифтерію, а також локальні ускладнення хронічного тонзиліту.

Принципи лікування різних форм ангіни

• Системні антибактеріальні препарати показані лише при підтвердженій стрептококовій етіології. Адекватна схема терапії знижує ризик ревматичних ускладнень і переривання ланцюга передачі інфекції. При вірусній ангіні антибіотикотерапія недоцільна.
• Знеболення нестероїдними протизапальними засобами, достатній питний режим, змочування повітря, позбавлення голосового напруження.
• Полоскання ізотонічними чи антисептичними розчинами, зрошення слизової, розсмоктування таблеток на основі лізоциму.
• Препарат містить лізоцим та піридоксин, має місцеву антисептичну й протекторну дію, рекомендований з трирічного віку у складі комплексної терапії гострих запалень ротоглотки. Інформація щодо дозування і застережень публікується на офіційному сайті Лісобактa.

Якщо у вас ангіна, лікування підбирається залежно від коректної форми: бактеріальної чи вірусної. Це дає змогу уникнути необґрунтованої антибіотикотерапії та запобігти ускладненням. За перших ознак захворювання або якщо зберігаються при ангіні симптоми довше 48 годин, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та корекції терапії. Детальну інформацію про Лісобакт та його роль у місцевому лікуванні захворювань горла подано на ресурсі виробника. 

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Використана література:

1. Shulman S. T., Bisno A. L., Clegg H. W. et al. Clinical Practice Guideline for the Diagnosis and Management of Group A Streptococcal Pharyngitis. Clinical Infectious Diseases. 2012;55(10):e86-e102.
2. Gerber M. A., Baltimore R. S., Eaton C. B. et al. Prevention of Rheumatic Fever and Diagnosis and Treatment of Acute Streptococcal Pharyngitis: A Scientific Statement. Circulation. 2009;119(11):1541-1551.
3. Українська асоціація отоларингологів. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги “Гострий тонзиліт”. Київ, 2020.
4. Spinks A., Glasziou P. P., Del Mar C. B. Antibiotics for Sore Throats. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2021; Issue 12.