Мультипредметне тестування в Харківському регіоні: виклики і складнощі проведення

Добігає завершення навчальний рік, отже, настала гаряча пора для випускників і абітурієнтів. Тож розглянемо особливості проведення цьогорічного національного мультипредметного тестування.

«Четвертий рік Україна живе в умовах війни, і четвертий рік ми проводимо зовнішнє незалежне оцінювання знань абітурієнтів. У воєнний час ЗНО трансформувалося в національний мультипредметний тест. Ми вимушені були шукати нові форми, що гарантували б якісний, чесний і об’єктивний відбір абітурієнтів, аби вони могли конкурувати за місця навчання в закладах вищої освіти України. Така форма знайдена», — розповів Олександр Сидоренко, директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Цьогоріч є три обов’язкові дисципліни у тесті: українська мова, математика, історія України. Четвертий предмет абітурієнти обирають на свій розсуд. Система НМТ побудована на використанні комп’ютерних технологій. Абітурієнти працюють на сертифікованих комп’ютерах у відповідних умовах, які забезпечують конфіденційність, прозорість і чесність виконання роботи. Триватиме тестування до 25 червня.

Перші роки проведення Національного мультипредметного тесту в звичайних студентських аудиторіях чи шкільних класах були дуже складними. Головна проблема полягала у дотриманні вимог безпеки. Після оголошення повітряної тривоги всі учасники процесу повинні були негайно спуститися в укриття. Оскільки аудиторії часто розташовувалися не на перших поверхах, після кожної тривоги абітурієнти мусили залишати робочі місця й комп’ютери, спускатися в укриття, а після відбою підніматися та продовжувати роботу.

Ситуацію ускладнювала тривалість і повторюваність тривог. Бували випадки, коли тестування переривалося кілька разів поспіль. Це створювало екстремальні умови для абітурієнтів, які втрачали зосередженість, і для персоналу пунктів тестування, який відповідав за логістику процесу. Налагоджений робочий ритм порушувався виттям сирен і необхідністю переміщення, що ставало серйозним випробуванням для всіх.

Станом на 2025 рік у Харківській області є 14 населених пунктів, де діють тимчасові екзаменаційні центри. Загалом нараховується 40 ТЕЦ у Харківській області та 114 ТЕЦ загалом у Харківській, Сумській і Полтавській областях. До такого центру відноситься освітня установа, в якій обладнане укриття. Переважно це найпростіші укриття, але є радіаційні укриття, де працюють люди, які забезпечують всю процедуру.

Щодо кількості абітурієнтів: у цьому році в Харківській області їх стало на 1 500 більше. Наразі є 14 300 зареєстрованих учасників тесту. 

Запроваджена стратегія проведення НМТ виключно в укриттях дає позитивні результати. Це не масове явище, але є випадки, коли випускники з інших регіонів приїжджають до Харкова й області, щоби скласти тест у безпечних умовах. 

Наприклад, в одному з тимчасових екзаменаційних центрів на сході Харківської області 85% учасників — випускники шкіл Донецької області. Там організовано тестування, але за старою схемою: в аудиторіях на поверхах, що змушує перериватися під час тривог. Можливість працювати спокійно в укритті приваблює людей до нашого регіону. Аналогічні випадки є на Полтавщині, на півночі Сумщини, зокрема у Новгород-Сіверському. 

«Україна успішно організувала проведення національного мультипредметного тесту за кордоном, задіявши 33 країни. Це результат величезної копіткої роботи Українського центру оцінювання якості освіти та Міністерства закордонних справ України. Сьогодні тестування проводиться у 50 містах, переважно в Європі, але також і в США. Ми охопили всі континенти, крім Австралії та Африки, і забезпечили нашим абітурієнтам можливість скласти іспит там, де вони перебувають», — зазначив Олександр Сидоренко.

Щодо запровадження пробного НМТ. Формат тесту не передбачає проведення пробного тестування у тому вигляді, як раніше. За часів ЗНО, коли абітурієнти працювали з паперовими зошитами, була забезпечена відповідність пробного тестування основній процедурі. Однак у форматі НМТ, який базується на комп’ютерних технологіях, технічно неможливо відтворити такі умови для пробного тестування.

Деякі університети, зокрема на Сумщині та Полтавщині, спробували проводити «пробне НМТ». Проте під час цих імпровізованих тестувань не були дотримані всі необхідні процедури та вимоги, з якими абітурієнти потім зіткнулися під час основної сесії. Це викликало невдоволення та обурення, оскільки «пробні» умови відрізнялися від реальних. Саме тому відмовилися від практики пробного тестування, щоб уникнути розчарування.

«Ми використовували металодетектори під час проведення НМТ, ретельно дотримуючись цієї вимоги. Понад те, торік ми почали впровадження, а цього року стовідсотково забезпечили відеонагляд за кожною аудиторією. У Харківському регіональному центрі оцінювання якості освіти маємо візуальний контроль кожного центру в режимі реального часу. Це дозволяє відстежувати, контролювати та впливати на процес», — зауважив Олександр Сидоренко.

Самі результати НМТ, які абітурієнт отримує на комп’ютері, не можуть бути анульовані або не зараховані в прямому сенсі. Усі дані, введені в систему, миттєво надходять на єдиний сервер Українського центру оцінювання якості освіти, де вони одразу фіксуються.

Робота може бути не зарахована, якщо абітурієнт не подолав необхідний поріг, тобто набрав меншу кількість балів і правильних відповідей, ніж вимагається для позитивної оцінки. За 200-бальною шкалою це означає, що кількість балів менша за 100. Тоді абітурієнт не може брати участь у конкурсному відборі, оскільки його результат не відповідає мінімальним вимогам. 

Також робота абітурієнта може бути фактично не зарахована, якщо її було припинено на стадії порушення процедури проведення тестування. Тобто, якщо абітурієнт порушує правила, йому запропонують покинути аудиторію, і роботу не зарахують. Кількість таких випадків значно зменшилася. У перший рік проведення НМТ фіксувалася помітна кількість порушень, проте торік і за кілька днів роботи нині подібних інцидентів дуже мало.