У Золочівській громаді від початку повномасштабного вторгнення було перейменовано 66 топонімів. Люди беруть активну участь в ухвалі рішень, відбуваються громадські обговорення, місцеві голосують онлайн і офлайн. Так з’явилися вулиці Бахмутська, Захисників Одноробівки, імені Ліни Костенко тощо. Та найголовніше — вулиці отримують імена жителів громади, які віддали життя у боротьбі за Україну.
Золочів нині — у кількох десятках кілометрів від ворога, громаду чи не щодня атакують із різноманітних видів озброєння. Утім, навіть за таких умов виникають чвари. Про такі суперечки ми отримали інформацію з розмов і матеріалів Василя Мирошника — головного редактора газет «Зоря» та «Вісник Богодухівщини».
Довкола перейменування вулиці Соснівської в Золочеві розгорівся скандал. Спершу громадська організація «Сімей загиблих, зниклих безвісти та полонених захисників і захисниць України Золочівської селищної територіальної громади» ініціювала перейменування вулиці на честь полеглого воїна Олексія Севідова.
Він жив на цій вулиці та міг би жити ще багато років, якби не російське вторгнення. Олексій боронив Україну від 2022 року і помер у військовій частині, де виконував обов’язки, пов’язані із захистом держави. Згідно з офіційним висновком медиків, причина смерті напряму пов’язана із проходженням військової служби.
Причина, за якої Олексій пішов на фронт, потребує окремої уваги. У його дружини Тетяни Севідової є син від першого шлюбу, Максим. На початку великої війни він потрапив у російський полон на околицях Маріуполя.
«Він тоді мені сказав, що піде Максима визволяти. Раз син не побоявся воювати, то і йому треба на війну», — розповіла Тетяна в інтерв’ю Василеві Мирошнику.
Фото: Василь Мирошник
Здається, тут немає місця конфліктам чи непорозумінням. Жодного разу в громаді не виникало проблем щодо перейменувань. Це підтверджує мама захисника Віктора Мельникова, якого не стало у 2019 році. Світлана Кривохижа каже, що на честь її сина невдовзі перейменують одну з вулиць.
Зазвичай перейменовують саме ті вулиці, де мешкали військові. Однак на Соснівській все не так. Вуличний комітет, який очолює Катерина Тупкаленко, не бажає перейменовувати вулицю. Аргументи такі:
- до повномасштабного вторгнення вулицю вже перейменували, вдруге за декілька років — це занадто;
- перейменування примусить жителів вулиці витрачати кошти на переоформлення документів;
- Севідови не є корінними мешканцями Золочівщини, вони переїхали із зони АТО/ООС та мешкали на вулиці відносно недовго;
- гроші, які влада використає на перейменування, краще віддати вдові;
Тупкаленко підтримують односельці: приблизно 70 підписів отримала заява із проханням залишити попередню назву вулиці. Варто зазначити, що вдова теж поставила підпис. Каже, щоби не піддаватися цькуванням.
Із аргументами, наведеними представниками вуличного комітету, не погоджуються близькі полеглих і місцеві, які живуть на вже перейменованих вулицях. А щодо втрат бюджету — за твердженням секретаря селищної ради Сергія Голованя, їх взагалі не буде.
«Ми вже перейменували понад 60 вулиць. Жодної копійки на це не пішло, хіба що на заміну вивісок на будинках. Але те вирішуватиме кожен індивідуально», — каже Головань.
Василь Мирошник додає: система продумана так, що коли людина оформляє документи на нерухомість чи якісь інші, назва вулиці змінюється автоматично. Додатково за це платити не треба. Документи зі старою назвою є дійсними.
Світлана Кривохижа вважає тези про великі витрати й паперову тяганину у зв’язку із перейменуваннями спекуляцією.
«Влада не відмиває грошей на перейменуванні, бо коштів на це просто не виділяється. І нічого не треба платить. Дивіться, у нас перейменували Малі Феськи, що було Пролетар. Ті, кому було треба, пішли в сільську раду, їм поставили новий штамп — і все. Ніхто ніде ні копійки не взяв. Не треба ніяких довідок у Богодухові брати».
Ще одне важливе питання: на часі перейменування чи ні? На нього кожен відповідає сам. Це теж один із аспектів конфлікту.
Очільник Золочівської громади Віктор Коваленко вважає, що місця для скандалу немає. Питання вирішуватимуть від наступного тижня голосуванням мешканців громади. На перейменування чекають 36 топонімів, і вулиця Соснівська — одна з них. Тож ухвалювати рішення буде не якась конкретна людина чи мешканці певної вулиці, а вся громада.
«Перейменування було не те щоби моєю ініціативою: її проговорили під час зустрічі на засіданні комітету Сімей загиблих, зниклих безвісти й тих, хто перебуває у полоні. У нас чудова прозора комунікація. Це спільна ініціатива, одноосібно ми не можемо ухвалити таке рішення, це має вирішити громада. Це триває по всій країні, не лише у нас.
На перейменування не закладається жодної копійки! А теза, що ми не допомагаємо сім’ям — неправдива. Особливу увагу ми приділяємо родичам бійців, яких зустріли на щиті, — це 81 родина. На мою думку, такі тези виринають, аби відволікти увагу від перейменування. Моя особиста позиція: я підтримую і сім’ю та перейменування».
Наразі вдова Олексія разом з одинадятирічною донькою живуть у скруті. Кажуть: дуже допомагає гуманітарна допомога. Проте життя на вулиці Соснівській стає дедалі напруженішим.
Нагадаємо, напередодні активісти розповіли, з якими памʼятниками у Харкові слід розпрощатися.
