Держпром – один із найвідоміших символів Харкова, пам’ятка конструктивізму світового значення. 28 жовтня і 8 листопада 2024 року росіяни атакували будівлю — там обвалились перекриття, частина фасаду, даху, пошкодило вікна. Архітекторка Ольга Клейтман ініціювала збір на створення 3D-моделі будівлі, щоб зберегти її архітектурний вигляд і полегшити процес реставрації у випадку пошкоджень.
У пресцентрі медіагрупи «Накипіло» Ольга Клейтман і та кандидат технічних наук Олександр Горб розповіли про те, як виникла подібна ідея.
За словами Ольги Клейтман, проблема збереження Держпрому стала очевидною ще до повномасштабної війни, але зараз вона стала ще більш нагальною. Держпром вже зазнав прямих влучань у корпус №3. Якщо ці пошкодження стануть критичними, без наявності точної цифрової моделі будівлю буде дуже складно відновити у первісному вигляді.
«Ми стикнулися з тим, що на Держпром немає взагалі креслень, які відповідають сучасному світу, сучасним запитам. Ті креслення, по яких будувався Держпром, забрали в Москву, ще тоді, коли його побудували. Є креслення 1954 року, але вони всі робилися за допомогою ручної рулетки, креслення 2002 року теж. Довжина фасаду одного 400 метрів, іншого 240 метрів, найвища точка 62 метри. Ми розуміємо, що руками фасад обміряти коректно неможливо», — каже Клейтман.
Коли архітекторка оголосила збір на створення моделі Держпрому, у соціальних мережах запитували, чи не може влада виділити на це кошти. За словами Клейтман підприємство «Держпром» заявило про відсутність коштів на це. Саме тому Ольга вирішила зібрати кошти на створення 3D-моделі будівлі за допомогою громади. Автори ініціативи переконані, що необхідну суму можна зібрати досить швидко, якщо кожен харків’янин долучиться бодай мінімальним внеском.
Найсучасніший підхід, за словами Олександра Горба, це створення цифрового двійника (Digital Twin). Подібні технології вже активно застосовуються у Німеччині. Там розпочався масштабний проєкт зацифрування важливих об’єктів по всій країні.
«При реалізації цього об’єкту треба реалізувати декілька геодезичних задач. По-перше, це створення опорної високоточної геодезичної мережі, бо об’єкт лінійний і протяжний. Друге — це прив’язка до державної геодезичної системи.
Далі дуже важливе сканування. Ми маємо потужні сканери, — RTC, найшвидший і найдальнобійніший у світі сканер, який ми використовуємо вже 10 років. І ми ще будемо просити про допомогу наших партнерів, або в оренду брати сканери, тому що великий об’єкт, треба досить потужні апаратні засоби, щоб сканувати. Я думаю, що сканування — це мінімум місяць-два, залежно від погодних умов.
Ще велика надія на те, що нам вдасться дах будівлі також відзняти, але тут вже інші технології, це технології безпілотних літальних апаратів і фотограмметрії», — описує процес Олександр Горб.
Створення 3D-моделі Держпрому розширює можливості для збереження та використання історичної будівлі. Завдяки цифровому копіюванню архітектурної спадщини навіть у разі значних пошкоджень буде можливість точно відтворити її первісний вигляд.
Крім того, архітектори зможуть застосовувати 3D-модель для проєктування модернізації будівлі та її адаптації до сучасних стандартів. Важливим аспектом є й популяризація Держпрому — цифрова модель може бути використана у віртуальних турах та освітніх проєктах, що сприятиме підвищенню інтересу до історичної спадщини.
Цей матеріал створено завдяки заходу в нашому пресцентрі.
Якщо ви хочете провести в нас свою зустріч, пресконференцію, дискусію абощо — напишіть нам у телеграм або на пошту.
