У 2025 рік харківські медійники вступили з тими ж викликами, які долали і в минулому році: дефіцит кадрів, грошового забезпечення, нормальної комунікації з владою і оригінальним контентом. Втім сміливо можна сказати, що у 2025 році вони лише поглиблюються, а проблеми стають все більшими.
Кадровий голод
Війна не вщухає і все більше колег доєднується до Збройних Сил України, тим самим зменшуючи кількість вже наявних кадрів. Так, у 2024 році до війська приєднались журналіст Дмитро Брук, діджитал-редактор харківського видання “Ґвара Медіа” Дмитро Жаботинський і Антон Алохінсон з медіа "Люк".
Також важливу роль грає втома, поранення і виснаження медійників і медійниць. За результатами опитування Інститут Масової інформації, 45% журналістів користуються послугами психотерапевтів. Це на 37% більше, аніж у 2022 році. Також, згідно дослідження психологічного стану медійників, 53,8% журналістів відчувають втому, а 50,8% журналістів мають проблеми зі сном і це найбільший показник з 2023 року.
Така тенденція свідчить про велику втому, вигорання, потенційні ментальні проблеми журналістів і харківські медійники тут не виключення.
Віктор Пічугін, директор з розвитку медіагрупи «Накипіло», зазначає, що найбільшим викликом для медіа в Харкові у 2025 році буде питання кадрів. “Дефіцит журналістів, операторів дуже сильно відчувався ще в 2024-2023 роках, але в 2025-му, мені здається, він вийде на новий рівень. Дуже важко знайти кваліфікованих людей, які готові працювати в небезпечних умовах, під обстрілами і так далі. І динаміка тільки погіршується. Буквально в усіх місцевих медіа, з якими я спілкуюся, ситуація з цим не дуже хороша», - говорить він.
Наталія Кобзар, головна редакторка «Статус-кво», підтверджує, що дефіцит кадрів дійсно є серйозною проблемою. “Це зумовлено кількома факторами. По-перше, не всі здатні витримати стресову та монотонну роботу журналіста-новинаря, особливо серед молоді. По-друге, ми не можемо запропонувати високої зарплати. Крім того, наша робота повʼязана з психологічним виснаженням та певною мірою несе фізичну небезпеку. Усі ці фактори в сукупності створюють серйозні труднощі у залученні та утриманні кваліфікованих спеціалістів. Зараз ми нічого не робимо з цим, оскільки все одно не маємо фінансового ресурсу для залучення нових працівників. У цілому ж, основний вихід бачимо у пошуку додаткових джерел фінансування та навчанні нових кадрів власними силами”, - ділиться думками редакторка.
Безпекова ситуація
Безпека у Харкові і області - питання відносне, оскільки з 24 лютого 2022 року російські війська використовують регіон як майданчик для випробування різних типів озброєння. Тільки за 2024 рік у Харкові під обстріли, як під час роботи, так і просто дороги додому, постраждали 7 журналістів.
Наприкінці 2024 року російські війська почали використовувати у місті безпілотник «Молнія-1», який набагато важче відстежити, збити і який є набагато дешевшою альтернативою іншим популярним видам зброї.
Крім того, російські війська продовжують завдавати ударів по Харкову і області керованими авіаційними бомбами, БПЛА “Shahed”, ракетами Х-59 і різними видами балістичних ракет. Окремо варто зазначити, що росіяни полюблять використовувати тактику подвійних ударів, щоби нанести більшу шкоду спеціалістам, які першими приїздять на виклик. А серед них також є і журналісти. Під час роботи в області російські війська спеціально “полюють” за медійниками: так, у листопаді 2024 року журналісти Hromadske потрапили під обстріл дронами на Куп’янщині, коли працювали з групою евакуації. І це - лише один з безлічі прикладів потенційних загроз.
Такий стан справ у місті призводить до відтоку кадрів, бо люди шукають життя у більш безпечних і спокійних регіонах України.
Фінансова ситуація
Втім, серед усіх викликів, з якими стикаються харківські медіа, найбільшим залишаються фінанси. У 2024 році фінансові складнощі посіли другу позицію серед усіх викликів, з якими стикаються медіа. Згідно опитування ІМІ, міжнародною підтримкою скористалися близька 80% респондентів. Також 42% відзначили погіршення фінансового становища медіа, що свідчить про можливі проблеми із міжнародною підтримкою.
Також у Харкові вже третій рік поспіль складна ситуація з бізнесом, оскільки обстріли не вщухають, люди і обладнання страждає, мешканці міста їдуть, їх місце займають інші, і бізнес може працювати в мінус. Відповідно, реклама не є приорітетом, а від цього страждають і харківські медіа, які не можуть створити умови, в яких не будуть потребувати зовнішньої фінансової підтримки.
Хорошими новинами є те, що деякі медіа почали шукати альтернативні методи залучення коштів – залучення читачів, розвиток спільнот, продаж мерчу і пошук довгострокових проєктів.
Катерина Переверзева, головна редакторка Люк.Медіа, каже, основний виклик - це фінансування. “Ми з минулого року почали працювати над альтернативними способами пошуку коштів. Мені здається, що нам конче потрібна культура оплати контенту. Ми вже навчились платити за Spotify і YouTube, тепер час розвинути культуру плати за інформаційний контент. Бо якщо українському читачу не потрібні незалежні медіа, то чому вони мають бути потрібні іноземним фондам?”, - говорить редакторка.
Віктор Пічугін, директор з розвитку медіагрупи «Накипіло», каже, що бізнесу на Харківщині живеться несолодко, відповідно, медіа все складніше залучати рекламодавців. “А ще через зміну керівництва Сполучених Штатів Америки, невідомо, як будуть поводити себе донорські організації, загалом очікується зниження підтримки донорів, що в сукупності з проблемами також з рекламодавцями може бути серйозним викликом для регіональних медійників на Харківщині в цьому році”, - ділиться він побоюваннями.
Харківські медійники стійкі, але в той самий час щорічно долають виклики, які стають все більш складними і комплексними. Вони охоплюють не лише адміністративні і фінансові, а й екзистенційні аспекти існування редакцій. Журналісти приділяють багато уваги своєму фізичному здоров’ю під час роботи в полі, також піклуються про ментальне здоров’я. Проте все одно харківські медіа потребують зовнішньої підтримки. Тенденція така, що 2025 рік може бути важчим, ніж попередній. Втім, завжди хочеться сподіватись на краще і вірити, що позитивні прогнози справджуються і стійкість прикордонного міста залишиться такою ж сильною, як людей, що у ньому живуть.
Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews
