«Коли ми повернемося у свої квартири?». Як мешканці двох будинків у Харкові борються за відновлення житла

Третій рік мешканці понівечених будинків 4 та 4А на вулиці Ахієзерів живуть у підвішеному стані. Люди кажуть: чиновники годують обіцянками, що колись будинки відновлять, та коли саме це станеться — невідомо. Водночас отримати сертифікати на нове житло або на ремонт старого за програмою «єВідновлення» жителі не можуть. Журналісти «Накипіло» розбиралися в ситуації.

Перед понівеченим будинком нас зустрічає з десяток людей. Частина з них втратила не лише житло, а й рідних. У Василя Макаренка під час обстрілу загинула дружина Лідія. 

Пенсіонерка Зінаїда Гундер плаче, коли розповідає про ситуацію, в якій опинилася.

«Втратила все, що в житті було. Залишилась я одна. Ніхто нічого не робить, нічим не допомагає. Як далі жити — не знаю. Краще б мене привалило тоді. У кімнаті були закладені цеглою двері, я поруч сиділа. Якби я на хвилину раніше встала з дивану, мене б цією кладкою завалило», — пригадує харків’янка. 

Її квартира розташована на верхньому поверсі будинку №4 на вулиці Ахієзерів. Нині там жити неможливо, пенсіонерка винаймає кімнату. Із понівеченої оселі жінка забрала вцілілі фото й нагороди сина. Військовий загинув у Богданівці на Донеччині у 2018 році. 

«Умудряюсь якось жити. На хліб, на воду, за квартиру заплатити вистачає. Живу на пенсію, здоров’я немає працювати», — додає пані Зінаїда. 

За підрахунками адміністрації Салтівського району, через той ракетний удар житло втратили приблизно 40 сімей.

Увечері 17 серпня 2022 року російські військові поцілили в будинок на вулиці Ахієзерів, 4А — колишній гуртожиток, де люди приватизували квартири. Удар балістичної ракети типу «Іскандер» зруйнував триповерхову будівлю та пошкодив сусідній будинок №4. За офіційними даними, того вечора окупанти вбили 19 і поранили ще 22 жителів.

«Біля під’їзду лавочки у нас, ми сиділи до дев’ятої години. Я йшов додому, займався хатніми справами. Тільки приліг. Сам вибух не чув, наче електроенергія замкнула. Вийшов у коридор — там світла немає. А потім у кімнату зайшов — і осягнув, що це вибухова хвиля. Пощастило, що в мене чотири перегородки, це врятувало. Приліт був посередині будинку, збоку сталася пожежа», — розповідає Вадим Решетніков.

Під час вибуху чоловікові уламок поцілив у ногу вище коліна. Його ушпиталили. 

Жительці сусіднього будинку Марині Боглаєнко пощастило менше. Жінка отримала численні переломи щелепи, розриви тканин обличчя та грудного відділу. Вона пережила кому та десятки операцій. Кілька уламків скла досі в тілі харків’янки. У момент удару жінка консервувала продукти. Її чоловік і син були в інших кімнатах, вони відбулися переляком.

«Під час прильоту не було ні сирени, нічого, ми ніяк не могли цього передбачити. Це рана, яка не заживе, бо тут загинули люди. Тут загинули мої друзі. У цей день ми мали сидіти всі на вулиці. У нас було ніби мінісело: сквер, будинок, лавочки, столи. Часто вечорами збиралися із сусідами, у нас був дуже дружний будинок. Робили вечерю, як у селі: в кого що є, виносили, сиділи. Ми мали того вечора сидіти — тоді загинуло би більше людей. Оскільки я вирішила робити консервацію, можливо, це і врятувало, що ми не загинули», — пригадує Марина. 

За її словами, вибухова хвиля була настільки потужна, що припарковані біля під’їзду автівки «перетворилися на маленькі валізи». Капот від машини батька Марини знайшли на даху сусіднього будинку.

Рештки колишнього гуртожитку прибрали комунальники. Зараз на його місці — пустир. З-під землі подекуди видно фундамент, який нагадує, що тут колись стояв будинок.

«Там була зруйнована тримальна стіна. Тут у мене якраз диван стояв, а тут — вікно», — показує нам розташування квартири Вадим Решетніком. 

Сусідній будинок на Ахієзерів, 4, розташований впритул, також був сильно уражений.

«У нашому будинку — вісім під’їздів, два з них зовсім нежилі. Наша квартира, мабуть, найбільш вціліла з усього восьмого під’їзду. У нас велика діра між ванною та кухнею, розбита стіна, у дальніх кімнатах відходить несуча стіна: долоню можна засунути. Підлога в нас дерев’яна. Все сире, вся квартира в тріщинах, стіни руйнуються. Уже небезпечно туди просто заходити, не те, що жити», — скаржиться Олена Алексенко. 

Комунальники забили фанерою вибиті вікна. Та попри прохання жителів, понівечений дах над під’їздом за два роки міські служби так і не накрили. У сьомому й восьмому під’їздах, які найбільше постраждали від удару, потріскалися стіни вздовж усіх сходинкових майданчиків. А сходи подекуди відійшли настільки, що крізь щілини можна побачити нижній поверх. 

«Райадміністрація перші два місяці після трагедії приїжджала щотижня з обіцянками, що все буде добре. Потім перестали приїжджати. Я писала начальнику Салтівського району Олексію Топчію з проханням щодо зустрічі. Це було ще у лютому 2024 року. Зі мною зв’язалася його помічниця, сказала: “Ми до вас приїдемо, я ставлю вас у чергу, але нам зараз поки нема про що говорити”. Досі чекаємо», — каже Олена.

Жителі писали листи меру міста Ігорю Терехову та в обласну адміністрацію, зверталися на урядову гарячу лінію щодо відновлення житла.

«На сім чи вісім колективних заяв відповідали загальними речами. Остання відповідь нам прийшла 2 серпня після звернення на лінію президента України. Написано, що наразі проєктна документація житлового будинку розроблена й передана до експертної організації. А потім, коли буде проведена процедура закупівлі робіт, визначать переможця (підрядника, який ремонтуватиме будинок — ред.). Але термінів ніяких немає: усе “колись”, коли буде фінансування», — констатує жінка. 

На наш запит міський департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції відповів приблизно тими самими словами.

Отримати кошти на нове житло чи ремонт квартир мешканці будинку №4 не можуть, поки не будуть відремонтовані приміщення загального користування (стіни під’їздів, сходинкові майданчики, дах тощо). Ці умови прописані в законодавстві.

«У шостому під’їзді є електроенергія. П’ятий під’їзд більш-менш жилий, але теж у них танцплощадки замість квартир, теж є постраждалі. Оформити кошти на ремонт за програмою “єВідновлення” вони також не можуть», — каже Олена Алексенко. 

Старший юрист харківського офісу Благодійного фонду «Право на захист» Павло Смішко зазначає:

«На сьогодні алгоритмів пришвидшення розгляду заявок немає, оскільки вони розглядаються як у порядку календарної черговості, так і враховуючи ступінь складності відновлення пошкодженого майна. На об’єкті нерухомого майна, про який іде мова, є пошкодження місць загального користування. Допоки вони не будуть відновлені, компенсація не буде нараховуватися власникам приватного майна, тобто квартир, у цьому будинку».

Не можуть отримати сертифікати на житло за програмою «єВідновлення» і мешканці зруйнованого колишнього гуртожитку на Ахієзерів, 4А. З яких причин — незрозуміло.

На наш запит у департаменті відбудови не відповіли. У телефонній розмові з пресслужбою нам сказали, що будинок перебуває під опікою департаменту житлово-комунального господарства. А департамент ЖКГ перенаправив нас до департаменту відбудови.

Переважна частина постраждалих жителів нині орендує житло, дехто — у сусідніх будинках.

«Ми хочемо, аби нас почули, щоби нам не просто відповідали загальними фразами. Ми хочемо якихось термінів, наприклад, “ми в такому-то кварталі такого-то року почнемо це робити” або “ми не будемо це робити, подавайте документи на сертифікати, щоби купити собі нове житло”. Взагалі ми дуже хочемо, аби будинок все ж таки відбудували, бо у нас тут були дуже класні квартири», — говорить Олена Алексенко.

За даними системи публічних закупівель Prozorro, наприкінці березня 2023 року тоді ще управління з будівництва, ремонту та реконструкції міського департаменту ЖКГ замовило технічне обстеження будинку на вулиці Ахієзерів, 4.

А через рік, у березні 2024 року, новостворений департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції міськради замовив розробку проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт цієї триповерхівки. На це в міському бюджеті заклали 734 тисячі гривень. Із них 514 тисяч — на проєктні роботи, ще 220 тисяч — на проходження експертизи розробленої документації. За укладеним договором, підрядник має встигнути до 31 грудня 2024 року. 

Улітку 2023 голова адміністрації Салтівського району Сергій Посохов розповідав, що місто розглядало можливість під час ремонту добудувати два поверхи над останніми під’їздами будинку №4, бо наново звести будинок № 4А на тому ж місці технічно неможливо. 

«Експертна група розробляє проєктно-кошторисну документацію, потім ми подамо її на експертизу у Київ. Там вирішать, можливо це чи ні. Якщо визначать, що це неможливо зробити, то будинок відновлять у тій геометрії, яка є», — пояснював тоді Сергій Посохов журналістам «Суспільне Харків».

6 листопада 2024 року департамент відбудови додав інформацію щодо триповерхівки до системи DREAM. Там, зокрема, вперше назвали орієнтовну вартість капремонту — 52 мільйони 361 тисяча гривень. А також орієнтовний час на проєкт — два роки. А ще з системи стає зрозуміло, що поверхи в під’їздах таки не добудовуватимуть. 

«Передбачається відновлення пошкоджених конструкцій без зміни геометричних та експлуатаційних показників і відновлення інженерних мереж із впровадженням заходів термомодернізації», — йдеться на ресурсі.

Коли знайдуться кошти на ремонт будинку — невідомо. За словами директора департаменту відбудови Костянтина Лиски, цьогоріч Фонд ліквідації наслідків збройної агресії росії виділив 604 мільйони гривень на відновлення вісьмох будинків у Харкові, які значно потерпіли від обстрілів. Триповерхівки на Ахієзерів, 4 у цьому переліку немає, за даними системи DREAM.

«Ми не отримали компенсації, жодних виплат з незрозумілих причин. Я часто їжджу по Північній Салтівці та бачу, як там ремонтуються будинки, де немає газу, світла, взагалі нічого, і де мешканці виїхали за кордоном, бо їм теж, як і нам, немає де жити. Чому нам не можна відремонтувати? Я не кажу: киньте їх, почніть із нас. Ні, паралельно, не забувайте про нас. Ми теж люди», — обурюється Марина Боглаєнко.

Як формується черга на ремонт і за якими критеріями обираються пріоритетні будинки — незрозуміло. У міському департаменті відбудови немає такого списку. 

Юрист «Харківського антикорупційного центру» Володимир Рисенко припускає:

«Список-то скласти можна, але фінансування може бути інше. На що виділити з міського бюджету, а що — за рахунок субвенції з загальнодержавного бюджету, і які кошти врешті-решт дійдуть — невідомо. Я вважаю, що списки і пріоритетність повинні складатися. Адже зараз ми можемо побачити, що буде ремонтуватися, лише коли оголошується в Prozorro конкретний тендер. Ще можна побачити в системі DREAM проєкти, але ж це тільки загальна заявка, а не конкретні роботи». 

Проблеми з пріоритетністю підтверджував і очільник департаменту відбудови під час публічної дискусії 1 листопада. 

«На сьогоднішній момент немає реєстру, але ми цим займаємось. Я думаю, невдовзі презентуємо на офіційній сторінці. Ми розробляємо сайт, де буде інформація про будинки, які перебувають у відновленні. Можна буде в пошуковій системі знайти свій будинок і зрозуміти, на якій стадії знаходиться проєктування, відновлення, чи, можливо, уже відновлене. І потім повідомимо, куди саме потрібно звернутися, щоби мешканці міста змогли скористатися програмою», — зазначив тоді Костянтин Лиска.

Першочергово в Харкові відновлюють будинки з незначними пошкодженнями, пояснив Ігор Терехов. 

«Цьогоріч ми ставили за мету відбудувати приблизно 100 будинків, і майже всі роботи планується завершити до кінця року. Але цього недостатньо, і ми це розуміємо. Тому будемо й далі відбудовувати житлові будинки, в тому числі ті, які зазнали дуже серйозних руйнацій», — зазначив у телемарафоні 8 грудня міський голова.

За підрахунками міськради, у Харкові за тисячу днів широкомасштабної війни пошкоджені понад 8 000 житлових багатоповерхівок і приватних будинків. У місті відновили 877 багатоквартирних будинків без критичних ушкоджень. Приблизно 60 будинків із сильними руйнаціями перебувають на стадії капітального ремонту. Точну кількість у відсотках у департаменті відбудови не визначають через низку причин.

«Із моменту створення департаменту (у лютому 2024 року — ред.) ми відновили 51 будинок і передали до департаменту житлово-комунального господарства. Це загалом будинки не з сильними руйнаціями. Це є конструктив, який ми вже відновили: покрівлю, яка була відремонтована, скління в місцях загального користування та помешканнях людей, яким це було потрібно», — говорив у листопаді Костянтин Лиска.

За його словами, іноді фахівці стикаються з тим, що будинок із легкими, на перший погляд, пошкодженнями має серйозні проблеми, і це затягує його відновлення. 

«На жаль, у будівельних інститутах немає підручника та відповідної спеціальності щодо відновлення після прильоту “шахеду”, ракети або іншого снаряду. Кожен приліт є індивідуальним, кожна руйнація будинку — індивідуальна. Іноді є приховані руйнації, які неможливо побачити, поки не розберемо якусь панель чи перегородку. Хочу, щоби нас почули: ми не кажемо, що у зв’язку з цим зупинимося. Ми кажемо, що нам потрібен деякий час, аби дійти до результату, який люди хочуть побачити», — зазначив чиновник.

Юрист «ХАЦ» радить збирати інформацію з різних джерел. Наприклад, моніторити засідання робочих груп комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка погоджує, які будинки визнати аварійними й демонтувати. 

У Харкові наразі не підлягають відновленню 26 будинків. За словами мера, вони будуть знесені, а на їхньому місці збудують нові. Детальніше про визначення, які будинки слід демонтувати, ми розповідали в цьому матеріалі.

По-друге, потрібно писати письмові колективні звернення міським органам влади. 

«На особистий прийом йдемо після того, як ви звернулися на голову ХОВА або на харківського міського голову з вимогою повідомити, в якому стані роботи з відновлення конкретного будинку. Крім того, що це створює дискомфорт для міської влади, це створює найбільший запит. 

Якщо в одному будинку є запит від трьох мешканців про відновлення та потрібно, наприклад, 25 мільйонів, а в іншому будинку при роботах на ту ж суму є звернення від 25–50 людей — міська влада вибере забезпечити житлом більшу кількість. Від наполегливості людей залежить, чи буде їхній будинок визначений як пріоритетний», — додає Володимир Рисенко. 

Ми радимо власникам квартир перевірити, чи додали їхній будинок в систему DREAM. Це можна зробити в розділі «Проєкти»: вказати населений пункт і ключове слово (наприклад, назву вулиці, де розташований будинок). Якщо ви не знайшли свій будинок на платформі, можна написати колективне звернення до департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міськради або департаменту капітального будівництва обладміністрації (якщо будинок розташований в області).

Зібрані на платформі відкриті дані та інструменти моніторингу дають можливість громадськості та інвесторам відстежувати кожен етап проєкту, зазначає координаторка платформи DREAM у Харківській і Полтавській областях Марія Листопад. Зокрема, можна переглянути, хто фінансує проєкт, об’єм і зміст закупівель. 

Департамент відбудови вніс до системи 74 проєкти.

«Це проєкти, за якими вже є проєктно-кошторисна документація, пройдена експертиза. Тому вони завантажені з повним пакетом документів, і ми звертаємося на платформу DREAM, аби брати участь у всіх можливих фінансових програмах. Як ви бачите, іноді руйнації дуже серйозні, і відновлення будинків потребує значних коштів. Місцевий бюджет, на жаль, не може покрити всі витрати», — пояснює Костянтин Лиска.

Загалом станом на 16 грудня в систему завантажені 169 проєктів відновлення будівель у Харківській області (будинків, лікарень, шкіл, пам’яток архітектури тощо).

Ми створили цей матеріал як учасник об’єднання «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Ситуація з ремонтом будинку на вулиці Свободи зрушила з місця