Колаборанти на тимчасово окупованій Луганщині готують дітей до війни. Окупанти провели конкурс серед кадетських корпусів, головною умовою якого було вміння керувати безпілотниками. Організатори заявили, що «таланти» переможців демонструють готовність до служби в армії рф. Про це написав телеграм-канал Центру національного спротиву при Силах спеціальних операцій «Спротив». Таке відбувається на окупованих у 2014-му територіях України вже дев’ять років поспіль і майже три роки — на окупованих територіях у 2022-му.
Як розуміють пропаганду вісімнадцятирічні українці? Що таке маніпуляція, на думку старшокласника? Як виявити фейк? Які основні джерела інформації нині у юнаків та юначок? Сьогоднішній Public Talk на Радіо «Накипіло» — це мультиінтерв’ю з молодими харківцями й харківками про інформаційну гігієну.
Аліса з Макіївки, яка рік тому виїхала з окупації
Двадцятирічна Аліса, яка рік тому виїхала з Макіївки на Донеччині, сказала, що понад 70 % її ровесників, що живуть на окупованих територіях, вірять тезам російської пропаганди.
«Для мене пропаганда — це постійна підміна фактів. Її вплив я відчула на собі, навчаючись у школі. Насправді пропаганда на окупованих територіях працює, вона якісна. росіяни витрачають на неї багато грошей», — переконана Аліса.
Дівчина згадала, як у 2014 році окупанти замінили українські підручники на російські. Зокрема, «Всесвітню історію» та «Історію України» росіяни замінили на «Історію Отєчєства».
Вона додала, що за час перебування в окупації навчилася на інтуїтивному рівні відчувати пропагандистські наративи. Аліса зазначила, що насамперед підозру в неї викликає інформація з неперевірених і невизнаних світом джерел.
Аліса розповіла, що, живучи на окупованій території, не мала доступу до інформації з України, однак вона не вірила російській пропаганді, намагаючись знайти інформацію спочатку в опозиційних російських медіа, потім — у білоруських, а згодом — у європейських.
Єлизавета вважає, що її батьки погано відрізняють фейки від правди
Вісімнадцятирічна Єлизавета вважає маніпуляцією певний прихований вплив на людину для отримання якоїсь вигоди або зміни її поведінки. Пропагандою дівчина назвала поширення певних поглядів на широкі маси.
«Я вважаю, що пропаганда є в кожній країні, але наскільки вона добре впливає на людей — це ж інше питання. В Україні також є пропаганда. Але її не можна порівняти з російською», — зазначила Єлизавета.
Серед прикладів російської пропаганди харків’янка назвала поділ українців на сорти: людей із Заходу, Сходу чи Центру України. Серед джерел інформації, якими послуговується, вона назвала пабліки Сергія Стерненка, Ігоря Лаченкова й «Типовий Харків», рідше — локальні медіа, серед яких — «Ґвара» й Радіо «Накипіло».
Єлизавета назвала покоління своїх батьків і бабусь із дідусями менш медіаграмотними. Дівчина сказала, що старші люди не можуть відрізнити кадри, створені штучним інтелектом, від справжніх.
«Дуже часто якесь склеєне незрозуміле відео вони приймають за чисту монету. Будь-який популістичний допис якогось депутата або політичного діяча теж сприймають як щиру правду. Вони не перевіряють інформації та вірять усьому, про що пишуть в інтернеті», — резюмувала Єлизавета.
Дмитро порадив перевіряти джерело інформації
Вісімнадцятирічний Дмитро сказав, що пропаганда — це прагнення нав’язати певну суспільну чи політичну думку. Хлопець додав, що пропаганда може не тільки мати негативний характер, але й нести користь, якщо вона протистоїть ворожій пропаганді.
Юнак згадав, що за перший місяць повномасштабної війни він зрозумів: довіряти телеграм-каналам немає сенсу, тому що здебільшого вони поширюють неправдиву інформацію.
Щоб відрізняти правду від фейку, Дмитро порадив перевіряти джерело інформації. Сам юнак послуговується новинами з тих неанонімних ресурсів, які посилаються на офіційні джерела інформації.
Софія вважає важливою роботу проукраїнських медіа
Вісімнадцятирічна Софія сказала, що фейк — це неправдива інформація, тоді як маніпуляція — це заклик до дії. На її думку, пропаганда може бути як хорошою, так і поганою. Прикладом позитивної пропаганди дівчина назвала проукраїнські медіа, які поширюють проукраїнський контент на постійній основі.
Софія визнала, що на початку повномасштабного вторгнення могла повірити у якісь російські фейки чи ІПсО. Нині ж вона не зазнає впливу ворожої пропаганди.
«Наприклад, ударили “Орєшніком” — виникла паніка на тлі загрози ядерки. Що я можу зробити? Нічого. На що я можу вплинути? Я вплину, зроблю все, що мені до снаги, а там — ні», — сказала Софія.
Тож того, як відрізнити фейки від правди, якими джерелами інформації послуговуватися і як не стати жертвою чергових маніпуляцій чи пропаганди, можуть навчити не тільки фахові експерти, але й молоді люди, які займаються власним розвитком, багато читають і відвідують навчання у просторі для підлітків та молодих людей «Уява».
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів про російські фейки та пропаганду за тиждень
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів, що в інформаційному просторі росіяни активно критикують плани та реалізацію проєктів підземних шкіл у Харкові й області. Цього разу пропагандисти використали пропозицію мера Харкова Ігоря Терехова відрити McDonald’s у переходах метро та слова голови Харківської ОВА Олега Синєгубова про побудову підземної лікарні на дві тисячі пацієнтів. росіяни почали поширювати маніпулятивні наративи про те, що Харків іде під землю.
«Влада прагне гарантувати безпеку для харків’ян. Тому будують підземні школи й підземну лікарню, відкривають магазини в укриттях. Але причиною цього є російська військова агресія, ракети й КАБи, які летять на місто з росії. Підземні об’єкти не з’являються у мирний час», — спростував російські маніпуляції Євген Лісічкін.
Відкриття меморіалу пам’яті захисникам України в Харкові ворожі пропагандисти назвали меморіалом фашистам. російські пропагандисти скористалися з того, що на заході були присутні люди із червоно-чорними прапорами УПА й символікою спецпідрозділу «Кракен».
«Це спецпідрозділ Головного управління розвідки Міноборони України, який, зокрема, звільняв Харківську область: Вільхівку, Лісне, Руську Лозову, Питомник, Балаклію, лівобережну частину Куп’янська, брав участь у боях біля Соледару, у Бахмуті, у Часовому Яру. На думку керівника ГУР Міноборони України Кирила Буданова, “Кракен” — один із найбільш боєздатних підрозділів в Україні», — пояснив представник ХАЦ.
Крім того, ворог поширив інформацію про те, що в Куп’янську припинили видачу гуманітарної допомоги.
«Це чергова маніпуляція. Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін зазначив, що армія російської федерації збільшила кількість атак FPV-дронами на Куп’янськ. росіяни цілять у цивільні автомобілі та інфраструктуру. До цього ворог за допомогою FPV-дронів контролював центральні частини й під’їзди до Куп’янська, тим самим унеможливлював доставку гуманітарної допомоги в місто. Наразі ці обстріли збільшилися в рази. Тому саме росіяни роблять усе, щоб гуманітарна допомога не доїжджала в Куп’янськ», — зазначив Євген Лісічкін.
За словами представника ХАЦ, минулого тижня ворожа пропаганда знову активно поширювала фейк про те, що в Харкові з’явилися ситилайти з інформацією про набір мовних інспекторів, які начебто контролюватимуть, щоб у місті не звучала російська мова. Крім того, росіяни закинули фейк про те, що Харківська область увійде до складу Великої Британії.
«Значна кількість журналістів британських ЗМІ, які приїжджають до Харківської області, і подарунок 30 картузів підрозділу Національної гвардії “Гострі картузи” від сценариста серіалу Стівена Найта породили цей російський фейк», — пояснив представник ХАЦ.
