Чому фейк — це завжди погано, навіть коли він начебто за нас? Що таке «інформаційна партизанщина»? Якої саме шкоди завдає поширення дезінформації? Як перевірити зображення на предмет фотошопу? Як убезпечити себе? Про все це в новому випуску Public Talk на Радіо «Накипіло».
Нещодавно українськими соціальними мережами поширилося зображення із начебто вбитим північнокорейським солдатом у російському однострої. На тлі цього солдата рука невідомого тримає начебто північнокорейську червону книжечку, схожу на військовий квиток. У документі можна розібрати ієрогліфи.
Серед тих, хто опублікував цей фейк, — колишній речник ВО «Свобода», у минулому волонтер, а нині військовослужбовець «Азову» Олександр Аронець.
«Схоже, є перші втрати північнокорейської армії в російсько-українській війні» — так прокоментував цю світлину військовослужбовець.
Допис військового з фейком набрав понад 14 тисяч поширень
На момент виходу в прямий етер нового випуску програми Public Talk допис пана Аронця зібрав понад 24 тисячі вподобань і майже 14 тисяч поширень.
Часто люди, які поширюють фейкову або непідтверджену інформацію, виправдовуються, що взяли її на сторінці військовослужбовця. Тобто неабияку роль у поширенні фейків і довіри до них відіграють вояки, які дуже часто самі стають жертвами дезінформації.
Наприклад, Олександр Аронець, що в ролі волонтера допомагав багатьом військовим підрозділам, нині набув авторитету серед багатьох військовослужбовців. Відповідно, чимало людей довіряє інформації, яку він поширює. Однак не кожен військовослужбовець є фахівцем із медіаграмотності й так само може стати жертвою фейків.
InformNapalm закликав мілітарні пабліки не продукувати такі фейки
У міжнародній спільноті OSINT-розслідувачів InformNapalm одразу відреагували на фейк із північнокорейцем, звернувшись із проханням до українських мілітарних пабліків не продукувати й не поширювати цього.
«Це не допомагає, а навпаки — заважає, створюючи хаос та умови, коли південнокорейські медіа ведуться на ці сурогати й крики “Вовки! Вовки!”, що тільки розмивають справді важливі дані. Не треба намагатися іпсошити, якщо ви не розумієте, що достовірні дані — це набагато краща зброя, ніж нескінченний потік фейків.
Продукування фейків за допомогою штучного інтелекту — це помилковий шлях, який заважає спільним цілям. Він ніяк не впливає на ворога, а от на довіру до українських джерел у західних і південнокорейських медіях дуже впливає. Не треба стріляти собі в ногу, навіть якщо вам здається, що на гайпі ви ситуативно наберете багато переглядів. Інформаційні операції — це про вміння використовувати інформацію правильно, а не про гайп», — ідеться у зверненні InformNapalm.
У наступному дописі представники InformNapalm наголосили, що фейк із північнокорейським солдатом із підписом: «Перший пішов» почали поширювати публічні люди. «Ми вже писали, чому такий гайп не тільки не допомагає, а заважає», — зазначили фахівці.
«Свої» фейки як інформаційна партизанщина
Будь-який фейк, будь-яка дезінформація — шкідництво. На цьому наголошують медіаексперти. Продукуванням і поширенням фейків повинні займатися спеціалісти. Адже тільки фахівець розуміє довгострокові наслідки, які може мати поширення тієї або тієї інформації. Нефахівець може створити фейк, який урешті-решт обернеться не на користь Україні.
Що стосується зображення корейського вояка, то дослідник медіа Отар Довженко сказав: достеменно невідомо, хто й для чого зробив цю картинку. Фахівець припустив, що, імовірно, намір автора був проукраїнським. Однак дослідник не відкидає: такі зображення можуть створювати для залякування українців, щоб показати, ніби корейці вже поруч.
Отар Довженко назвав такі дії інформаційною партизанщиною. Він переконаний, що коли люди самі на власний розсуд вирішують боротися проти росії в той спосіб, який уважають підхожим, то діють необачно й нерозумно.
«Ви не можете зробити абиякий мем, вкинути абиякий фейк, щоб нашкодити так ворогові. Так, само собою, під час інформаційної війни та протидії інформаційним атакам використовують такий спосіб, як дезінформування противника. Але цим займаються спеціальні люди, які дуже ретельно й секретно, звичайно, координуються між собою. Тобто вони узгоджують свої дії, що от зараз ми, наприклад, оприлюднимо таку-то інформацію», — зауважив він.
За словами медіаексперта, ніякі такі фейки, картинки чи вигадані історії неспроможні перешкодити Україні або зламати великі плани, але локальної шкоди такі дії здатні завдати.
Фейк як приклад зброї масового ураження
Шеф-редактор «Суспільне Харків» В’ячеслав Мавричев назвав фейки прикладом зброї масового ураження і невибіркової дії. Коли хтось вкидає фейк, то цей фейк вражає всіх: і чужих, і своїх.
«Інформація потрібна нам, щоб ухвалювати рішення, щоб розуміти, що реально відбувається, зважувати ризики особисто для себе та близьких нам людей і діяти так, щоб уникнути катастрофи. Розгляньмо приклад, коли ми впали й у нас болить нога. Доросла та відповідальна людина хоче знати точний діагноз… Ми не хочемо, щоб нам брехали, що все минеться за два дні й після кількох компресів із подорожника. Це зашкодить нам», — пояснив очільник «Суспільне Харків».
Він переконаний, що з фейками під час війни та про війну все ще набагато небезпечніше.
«Якщо нам збрехали про реальний стан справ на фронті, коли нас переконали, що ворог слабший, ніж насправді, що ворог тупіший, ніж насправді, якщо фейком знецінили небезпеку, то ми бумерангом дістанемо, зрештою, нищівний удар, до якого будемо просто не готові. Тому фейки за нас — це наче народна медицина. Вона не лікує, а приховує симптоми, поки не опинишся у швидкій з уже неоперабельною пухлиною. Фейки за нас і народна медицина особисто для мене — це щось на одній щаблині», — резюмував В’ячеслав Мавричев.
Кожен, у кого виникли сумніви в тому, що те або те зображення справжнє, може перевірити його на сайті FotoForensics, завантаживши світлину. Крім того, у гуглі за запитом «перевірити, чи використовували фотошоп на фотографії» можна знайти інші ресурси з перевірки зображень і будь-яких фейків у мережі.
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів про російські фейки та пропаганду за тиждень
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін повідомив, що минулого тижня російська пропаганда активно поширювала фейк, ніби Україна здаватиме місто Куп’янськ без бою. Начебто українська армія останніми днями чинить менший спротив.
«Ситуація на Куп’янському напрямку й навколо Куп’янська справді непроста. Залишається важкою фактично вже майже два роки. Ворог тисне на населенні пункти, розташовані поруч із Куп’янськом. Але ніхто здавати місто не збирається», — пояснив представник ХАЦ.
Зі зведення Генштабу відомо, що на Куп’янському напрямку окупанти дев’ять разів активно наступали на позиції українських підрозділів у районах Кіндрашівки, Колісниківки, Загризового, Лозової та Берестового, однак українські воїни відбили всі ці атаки.
Євген Лісічкін розповів, що росіяни знову маніпулювали через улучання поруч із Держпромом і в будинок на Салтівці. Ворожа пропаганда вкотре виправдовувала свої дії, пояснюючи, що росія б’є тільки по військових цілях.
«російський КАБ прямим улучанням прилетів у будинок на Салтівці, де постраждало 25 людей. Прокуратура встановила, що це була російська авіабомба, яку запустили із Су-34», — нагадав експерт.Співзасновник Харківського антикорупційного центру додав, що росіяни також скористалися повідомленням СБУ про оголошення підозри російському генералові, який віддавав наказ ударити ракетою по музею Сковороди у 2022 році. Пропагандисти намагалися переконати, що цей удар завдала не росія. З українського боку, мовляв, перед цим вивезли всі експонати й картини з музею, а щоби приховати сліди, ударили по ньому. Цей фейк ХАЦ спростовував ще 2022 року.
