Що сталося
Верховна Рада підняла податки: 10 жовтня 2024 року законопроєкт №11416-д прийняли в парламенті. До цього проєкт розкритикувало Юридичне управління Ради та НБУ, а нардепи подали до нього 1 300 правок.
Розбираємося, навіщо раптово підвищили податки, чому законопроєкт не оцінив ні бізнес, ні депутати, та що зміниться з його прийняттям.
Чому підняли податки
В українському бюджеті не вистачає грошей на війну. Міжнародні партнери України фінансують тільки цивільні видатки: виплату пенсій, соціальної допомоги, зарплат працівникам бюджетної сфери.
«Хочу нагадати, що у нас 2 трильйони 223 мільярди видатків — це військові видатки. Можливості для їхньої оптимізації якщо і є, але я хочу побачити ту людину, яка зараз готова оптимізувати військові видатки та рухати це в правильному напрямку», — коментує підвищення податків Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів.
За словами Марченка, щодня на війну в Україні потрібно 5,6 мільярда гривень. При цьому через затримки постачання озброєння від партнерів цьогоріч влада змушена збільшити видатки на безпеку й оборону приблизно на 6 мільярдів доларів. У 2025 році непокрита потреба державного бюджету, за даними Мінфіну, складе від 12 до 15 мільярдів доларів.
Аби зменшити бюджетний розрив, влада і йде на підвищення податків. Додаткові надходження можуть скласти до 250 мільярдів гривень на рік.
Чи можна було обійтись без підвищення податків
Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, зазначає: під час війни у держави є три основні джерела отримання додаткових доходів. Це емісія гривні, фінансові репресії та підняття податків.
Додатковий друк гривні — найгірший варіант. Проти виступають прем’єр-міністр Денис Шмигаль і голова Нацбанку Андрій Пишний, який називає емісію «квитком в один кінець».
«Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації та інфляції, у мене виникає питання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?», — казав Пишний.
Фінансові репресії — це примус банків до придбання держборгу за низькими ставками. Гайдай зауважує, що легкі репресії варто очікувати, бо треба розмістити облігації внутрішніх державних позик України на 220 мільярдів гривень. Але решту дефіциту потрібно компенсувати надходженнями з податків.
За що критикують законопроєкт №11416-д
Головне юридичне управління Верховної Ради, проаналізувавши законопроєкт, дійшло висновку, що окремі його норми суперечать Конституції. Так, запровадження ретроспективного підвищення військового збору з 1,5% до 5% суперечить 58 статті Конституції. За нею закони можуть мати зворотну дію в часі, лише коли пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Низка норм законопроєкту порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону, а норма про авансові платежі з податку на прибуток у євро від пунктів обміну валют «нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України».
Які податки підвищили та для кого
З 1 жовтня 2024 року військовий збір на зарплати зросте з 1,5% до 5%. Це включає також і тих, хто працює в режимі Дія.City. Це означає, що доходи громадян оподатковуватимуться ретроспективно. Військовий збір на всі інші доходи всіх фізичних осіб також зросте з 1,5% до 5%, але не ретроспективно, а з 1 січня 2025 року.
Для фізосіб-підприємців 1, 2 та 4 груп військовий збір становитиме 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця. На жовтень 2024 року це 800 гривень. Підприємці 3 групи платитимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу.
Банкам ретроспективно підвищать податок на прибуток за ставкою 50%. З 1 січня 2025 з 18% до 25% піднімуть податок на прибуток і для небанківських установ, окрім страхових компаній.
Кожен обмінний пункт має сплачувати авансові платежі: 700 євро у Києві, 600 євро в містах, де живе понад 50 тисяч людей, і 200 євро для інших населених пунктів.
Заправки також зобов’язали вносити авансові внески з податку на прибуток до бюджету. Залежно від типу станції сума може коливатися від 30 до 60 тисяч гривень.
Мінімальна рента на видобуток піску становитиме не менше 5 доларів США за тонну, 6,5 доларів за тонну граніту та 300 доларів за тонну каоліну.
Мінімальний податок на сільськогосподарські землі становитиме 700 гривень. Також за гектар землі потрібно буде сплатити до держбюджету 1 400 гривень.
З 1 січня 2025 року потрібно щомісяця здавати звітність щодо податку на доходи фізосіб, військового збору та єдиного соціального внеску.
ПДФО не розповсюджуватиметься на доходи від «Національного кешбеку».
