Як військовослужбовці та їхні командири дбають про інформаційну гігієну у війську? Які фейки найпоширеніші в армії? У чому небезпека поширення неправдивої інформації серед наших захисників? Які інструменти використовує ворог і що ставить за мету, поширюючи фейки в рядах українського війська, — у новому випуску програми Public Talk.
Головна мета будь-якої інформаційно-психологічної операції росіян — наша поразка у війні. Тиснучи різноманітними фейками на людей у формі й деморалізуючи їх ними, вороги насамперед намагаються підірвати бойовий дух українського війська. Роблять вони це як через самих військовослужбовців, так і за допомогою їхніх родичів та близьких.
Дуже часто цивільні, які публікують якусь дезінформацію, виправдовуються тим, що взяли її зі сторінки військовослужбовця. Чим пояснити те, що військовослужбовці публікують ворожі фейки?
Військо — це зріз суспільства
Представник пресслужби 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Петричак наголосив, що військо — це зріз суспільства. Серед військовослужбовців, як і серед цивільних, не всі володіють навичками медіагігієни та інформграмотності. Крім того, це категорія суспільства, яка постійно перебуває в стресі та під обстрілами й не має удосталь часу, щоб перевіряти інформацію у трьох джерелах, як це роблять журналісти.
Іван Петричак додав, що в армії є чимало вмотивованих людей старшого віку, які не мають досвіду користування смартфонами, а тому вони довірливо ставляться до будь-яких новин, які з’являються у них на екрані.
На думку представника пресслужби 24 ОМБр, часто рідні військовослужбовців допомагають поширювати російські фейки в армії.
«Вони натрапляють, наприклад, на якийсь дипфейк або новину, вирвану з контексту, про знищення якоїсь позиції та відразу телефонують до родича на фронті, розповідають йому, що все погано. Зрозуміло, що інформацію від родича військовослужбовець сприймає як факт. Так у нас народжуються фейки, дипфейки й позиція, вигідна росіянам.»
Іван Петричак
Це, наприклад, дипфейк про залишення позицій, який ворожі пропагандисти поширили під час жорстоких боїв за Авдіївку. Вони взяли реальне відео військовослужбовців із-під Бахмута 2023 року, у якому військові розповідали про збір, і поширили ці кадри в тиктоку із зовсім іншою озвучкою. Такі відео військовослужбовці навіть суміжних бригад можуть сприйняти за правду.
Розсилки есемесок і надсилання різноманітних лінків у телеграм, після натискання на які ворогові вдається зламати обліковий запис користувача й отримати дані про геолокацію або доступ до листувань, — це частина інформаційної війни. Зокрема, вороги намагаються зламати облікові записи українських офіцерів і солдатів та отримати звідти важливу інформацію.
Фейкові спільноти військових підрозділів складно відрізнити від справжніх
З 2014 року в мережі з’явилося чимало фейкових спільнот підрозділів. Наприклад, фейковий телеграм-канал 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр» тривалий час не можуть видалити. Пресофіцерка бригади Ірина Рибакова заявила про фейковий акаунт ще у 2022 році, але він досі працює.
З такими групами чи каналами боротися дуже складно. Їхні адміни зазвичай використовують логотип бригади й фотографії зі справжньої сторінки. Такі фейкові спільноти військових підрозділів можуть місяцями викладати справжні новини. Саме тому зазвичай їх дуже важко відрізнити від справжніх, адже вони публікують реальні новини й патріотичні дописи. Урешті-решт аудиторія повністю починає довіряти новинам, які поширюють у цій спільноті. Тож, коли одного дня адміни опублікують відвертий фейк або проросійську ІПсО, аудиторія сприйме це за щиру правду. Адмініструючи такі спільноти, ворог може ставити різну мету, переважно це деморалізація української армії й суспільства загалом.
Пресофіцер бригади Нацгвардії «Рубіж» Володимир Черняк наголосив, що саме через так звані псевдоукраїнські канали в популярних соціальних мережах ворог часто отримує потрібну інформацію від українських військовослужбовців.
«У цих групах спочатку розміщують український контент, а потім — різні деморалізуючі меседжі, що мають провокувати на нерозсудливі дії.»
За словами пресофіцера, деякі молоді військовослужбовці ще й досі поширюють у таких групах секретну інформацію, уважаючи, що вони допомагають так боротися з несправедливістю в армії. У таких людей ворог намагається отримати більше даних, а також знайти через них потенційних інформаторів.
Спілкування на сайтах знайомств також може становити небезпеку
Пресофіцер бригади НГУ «Рубіж» сказав, що російські спецслужби часом удаються до оригінальних способів здобуття секретних даних. Зокрема, використовують для цієї мети навіть сайти знайомств. Спілкуючись у мережі з українськими воїнами, ефесбевці видають себе за жінок, а між іншим просять зробити фотографії на місці служби та інше.
Іще одним способом впливу роспропаганди на українських військовослужбовців Володимир Черняк назвав пабліки, які читають батьки, дружини чи родичі військових.
«Там нагнітають ситуацію, людей уводять у постійне почуття страху за рідних. А вони, розмовляючи з бійцями телефоном, говорять про це. Це впливає на бойовий дух війська», — переконаний пресофіцер.
За його оцінками, співвідношення ефективних інформаційних атак до витрачених ресурсів невисоке. Однак результат навіть від однієї спрацьованої операції може бути катастрофічним. Тому експерт переконаний, що військовослужбовцям потрібно пояснювати правила інформаційної безпеки й гігієни.
Як українські військовослужбовці дбають про свою інформгігієну
Журналісти Радіо «Накипіло» поцікавились у бійців на фронті, як ті дбають про свою інформаційну гігієну та як відрізняють правду від фейку. Військовослужбовці, з якими спілкувалися кореспонденти, упевнені, що вони стійкі до фейків і дезінформації.
«Я не маю зайвих пабліків. Просто не стежу за цим, щоб мені зайвого не приходило. А так, то як на війні — треба вірити в те, що бачиш. Якщо я вже розумію, що це щось не те, то блокую канал. Зазвичай можу визначити, що там щось не те за коментарями», — переконаний протитанкіст Андрій.
Його побратим Юрій також сказав, що відразу відписується від каналів, які поширюють фейкові новини: «Бахмут так швидко було звільнили. І мапа була… Ну, це ще того року виявилося, тоді, коли були ці “вагнерівці”… І там ніби Бахмут звільняється. Спочатку повірив, бо йшла “Гвардія наступу”. Думаю: “Нічого собі! Так швидко!”. За декілька годин зрозумів, що це трохи брехлива інформація, і відписався від того пабліку».
Антон, який відповідає за інформгігієну бійців у своєму підрозділі, сказав, що у внутрішній групі військовослужбовцям постійно нагадують, щоб вони не переходили за невідомими посиланнями.
«Ми пояснюємо воїнам, що так їхній профіль намагаються зламати, а ворог хоче отримати потрібну для нього інформацію», — уточнив військовослужбовець.
Крім військових, цивільні також повинні відповідально ставитися до інформації, яку поширюють у соцмережах. Адже кожен неперевірений допис, кожна сториз із ворожими наративами можуть вплинути й деморалізувати військовослужбовця, який нині перебуває на передовій і захищає нас.
Нові російські фейки від Харківського антикорупційного центру
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів, що російська пропаганда намагалася представити збір на операцію для українського військовослужбовця за доказ нібито відмови командування допомогти воїнові. Руслан Бугайов опублікував пост, що збирає 120 тисяч гривень на операцію для свого племінника Дмитра Бугайова, який є бійцем 92 бригади. Дмитро, виконуючи бойове завдання на Харківському напрямку, дістав 50 % опіків шкіри.
«Насправді в дописі не було жодної інформації, що близькі Дмитра Бугайова зверталися до командування бригади, а те їм відмовило. Це чергова вигадка росіян і наратив ворожої пропаганди про те, що начебто Україна в разі поранень забуває про військовослужбовців, які їх зазнали», — спростував російський фейк Євген Лісічкін.
Влучання авіабомби в п’ятиповерхівку на Салтівці, де постраждало понад десять людей, російська пропаганда намагалася видати за навмисний обстріл від Збройних сил України з міномета. Насправді правоохоронці підтвердили влучання російської авіабомби по будинку.
Крім того, цього тижня Служба безпеки України затримала викладачку одного з харківських університетів за підозрою коригування ударів росії по Харкову. Жінку підозрюють у тому, що вона ходила по місту, шукаючи скупчення особового складу ЗСУ й важкого озброєння. Знайшли її листування у телеграмі з російським куратором. Ворожа пропаганда назвала це репресіями стосовно мирної жительки Харкова, затриманої без доказів.
