Популярна психологія — це сучасний інтернет-феномен. З ним знайомі всі. Тренінги, книжки, поради й покрокові інструкції на кшталт «Десять кроків до жіночності», «П’ятнадцять сходинок до багатства», «Позбавлення від дитячих травм за три дні»… Яскраво, просто, конкретно й не тільки неефективно, але й, можливо, навіть шкідливо. Про небезпеку популярної (попсової) психології говоримо сьогодні.
Перша очевидна проблема — одноманітність. Однакові підходи та пропозиції для усіх. Жодного натяку на персональний підхід та увагу до особливостей особистості. У кращому разі неперсоніфікований підхід виявиться просто недієвим. У гіршому — спричинятиме відчуття меншовартості: «Усім допомагає та працює для всіх (принаймні так заявлено), а мені не допомагає. Очевидно, щось дуже сильно не так саме зі мною». Такі висновки, особливо підкріплені коментарями реальних людей — друзів і колег, яким допомогло, — призводять до відмови пробувати взагалі щось і рішення остаточно зупинити спроби покращити своє життя.
Постійні узагальнення та готові рецепти також негативно впливають на здатність бути уважними до персональних проявів свого стану, власних емоцій, думок і потреб. Це зі свого боку ще більше поглиблює розрив між тілом і психікою, коли неусвідомлені психічні процеси починають позначатися тілесно. Формується психосоматичний симптом. Спроба зрозуміти його за таблицями та списками невідомого авторства з мережі знову ж таки погіршує ситуацію. А це ще один крок до втрати розуміння себе.
Очевидно, що наслідком розчарувань у популярній психології стає і побічне несприйняття уже доказової психології, побудованої на пошуках індивідуального розуміння станів і симптомів конкретної людини.
До того ж обіцяні швидкість і легкість розв’язання будь-якої проблеми відверто обманюють тих, хто потребує кваліфікованої допомоги психіатра, або довготривалої роботи із психотерапевтом. Наприклад, розлад адаптації за таких умов може перетворитися на ПТСР, депресивні та тривожні розлади можуть стати хронічними. За доволі короткий проміжок часу проблема не тільки повернеться, але й матиме вже більш глибоку та складну форму.
Легкі та примітивні пояснення і зв’язки, як-от «проблеми в стосунках — це нерозв’язані проблеми з батьком», «прагнення постійно перевіряти, чи замкнуто двері, — це ОКР», «у разі нестабільності шийних хребців треба шукати психологічну опору», «небажання бути активним у соціумі — це точно аутизм», можуть створити основу для самонавіювання. Додайте вплив кіно й літератури — і маємо людину, що встановила собі діагноз і будує своє життя навколо нього.
На жаль, вірогідність того, що наступним кроком буде спроба розібратися на сеансі в компетентного фахівця, досить не висока. Обіцяні простота й швидкість — й ось уже черговий маратон і тренінг, які, найімовірніше, стануть наступним етапом у спробі самодопомоги. На цьому, власне, і побудовано замкнене коло бізнесу популярної психології.
Тож, якщо ви проходите вже не перший тренінг чи маратон, пройшли всі можливі списки й використали рекомендації від гуру з інтернету, а замість полегшення отримали запрошення на черговий захід, пора задуматися, чи не є ви тією самою жертвою швидкої інтернет-психології. Бережіть себе та довіряйте фахівцям.
